ЗАХИСТИМО МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ!



ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

***

ЗАХИСТИМО МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ!

На цьому блозі викладатиметься інформація та інші матеріали для ВСІХ людей, бажаючих взяти участь у безстроковій АКЦІЇ "ЗАХИСТУ ЖИТТЯ"...

Слава Ісусу Христу!

Любі, у Христі Ісусі, брати й сестри, щановні відвідувачі моїх приватних блогів, новий блог, присвячений для поширення у мережі вкрай необхідної інформації про ЗАХИСТ та ЗБЕРЕЖЕННЯ ЖИТТЯ, усім, ще ненародженим дітям, але повноправним особам української нації, даним нам у дар від Небесного Отця...

ЗАКЛИКАЮ ВАС брати активну участь у позатерміновій акції - ЗАХИСТИМО МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ!

З повагою, сл.Б. Леонід.

10.12.16

10.12.2016р. Б. / Глава УГКЦ: «Фізичне покарання ранить дитину духовно і душевно» (+VIDEO)

Виховати дитину до любові, фізично караючи її, неможливо. Не можна нікого змусити любити, бо це суперечить самому поняттю любові. Такий погляд висловив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у програмі на «Живому ТБ» «Відкрита Церква» про батьків і дітей.

Відповідаючи на запитання щодо фізичного покарання у вихованні дитини, Блаженніший Святослав відзначив, що батьки – життєво важливі і перші вихователі своїх дітей, повинні виховувати своїм прикладом, виховувати до любові та відповідальності.

«Коли тато і мама, – розповів Предстоятель, – чинять все те, що найкраще для дитини, навіть коли щось їй забороняють, вчать відмовлятися від чогось і бути відповідальною, тоді дитина це сприймає позитивно, як якесь добро, яке тато і мама для неї хочуть. Навіть коли тато і мама можуть у чомусь покарати, то діти, які почуваються любленими, можуть сприймати це як щось позитивне, щось належне».

«Проте. – продовжив Глава Церкви, – з точки зору християнської педагогіки, фізично карати дитину не добре. Бо це її ранить. Дитина тоді виростає зраненою духовно і душевно. Важко тоді буде говорити про те, що така дитина справді вміє бути відповідальною. Можливо, у майбутньому вона вміло уникатиме покарань. Але чи справді вона буде відповідальна за свої вчинки, чи буде здатна брати відповідальність за інших людей?! Чи у старості тато і мама зможуть бути певними, що та дитина, яку вони колись фізично карали, не буде ставитися до них так само? Ці питання, я б сказав, досить непрості». Гадаю, сьогодні загальновідомий факт, що діти підсвідомо наслідують своїх батьків. Діти потребують бачити в татові й мамі приклад для наслідування. Бо цей приклад вони понесуть через усе своє життя».

Предстоятель УГКЦ зазначив, що лише самими покараннями і заборонами виховати відповідальну дитину неможливо. «З дітьми потрібно спілкуватися, приділяти їм час, присвячувати увагу. Якщо дитина стримується від зла лише тому, що боїться покарання від батьків, якщо дитина поводиться відповідно до тої «правильної» моделі, яку їй примусово накинули батьки, очевидно, що за першої нагоди намагатиметься від цієї моделі звільнитися. Чи досягнуть батьки успіху таким зовнішнім тиском? Очевидно, що ні. Тому дітей потрібно правильно мотивувати, підібрати правильний ключик до серця дитини, аби навчити її бути свідомою, мудрою, відповідальною», – вважає духовний лідер греко-католиків.

Щодо особистого виховання, то Блаженніший Святослав розповів, що батьки його ніколи не карали фізично. «Мене батьки завжди виховували до відповідальності. Я не знаю, як їм це вдавалося, але мені завжди було соромно не виконати якийсь обов’язок, якесь завдання. Особливо я соромився іти до школи, коли не вивчив урок. Бувало, що я навіть просив маму написати вчителю записку, аби мене не питати, мовляв, були якісь об’єктивні сімейні обставини, котрі заважали мені зробити домашнє завдання. І в таких моментах у мене почало працювати сумління, той внутрішній голос, який мене кликав до обов’язку», – розповів Глава УГКЦ.



Немає коментарів:

Дописати коментар