ЗАХИСТИМО МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ!



ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

***

ЗАХИСТИМО МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ!

На цьому блозі викладатиметься інформація та інші матеріали для ВСІХ людей, бажаючих взяти участь у безстроковій АКЦІЇ "ЗАХИСТУ ЖИТТЯ"...

Слава Ісусу Христу!

Любі, у Христі Ісусі, брати й сестри, щановні відвідувачі моїх приватних блогів, новий блог, присвячений для поширення у мережі вкрай необхідної інформації про ЗАХИСТ та ЗБЕРЕЖЕННЯ ЖИТТЯ, усім, ще ненародженим дітям, але повноправним особам української нації, даним нам у дар від Небесного Отця...

ЗАКЛИКАЮ ВАС брати активну участь у позатерміновій акції - ЗАХИСТИМО МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ!

З повагою, сл.Б. Леонід.

01.10.15

01.10.2015р. Б. / 10 порад для батьків

Потреба відчуття свободи вибору є закорінена глибоко в людській натурі. Вона з'являється ще у немовлят, які реагують сміхом і радістю на ігри, в яких самі можуть встановлювати правила гри. І це повністю природно, що діти прагнуть до незалежних, самостійних дій. Вони хочуть контролювати те, що з ними і довкола них відбувається. Мій дворічний син дуже любить гру, у якій він великий, сильний і настільки страшний, що при його голосному: «Гав!» мама з татом так бояться, що втікають в іншу кімнату. Якщо ми хочемо, щоб наші діти виросли людьми, які можуть розумно керувати своїми вчинками, які в важкі хвилини зможуть знайти в собі опору і дати опору іншим, ми повинні від самого народження дбати про розвиток їх внутрішньої самостійності. При нав'язаній за роки комунізму безпорадності і при надзвичайно швидкому темпі змін у сучасному світі, дуже важливо показати нашим дітям, що вони самі можуть контролювати і керувати своїм життям. Що можна бути самостійними і незалежними, що кожна людина є обдарована творчою силою і свободою вибору.

Як виховувати дитину незалежною і самостійною людиною, але водночас вразливою на почуття і потреби інших людей? Американський психолог Клавдій Штайнер сформулював десять засад, які можуть нам у цьому допомогти:

1. Коли приходить на світ твоя дитина, це означає, що протягом наступних 18 років ти будеш зобов'язаний забезпечити їй прожиток та опіку. Водночас намагайся, щоб ваш зв'язок не перетворився на залежність. Дай дитині стільки незалежності й самостійності, скільки вона подужає витримати.

2. В вихованні найважливішим є розвиток дитини. Ти повинен забезпечити їй можливість щораз більшої свідомості, впевненішої почуттєвості й спонтанності. Жодна мета (дисципліна, добрі манери, вміння пристосовуватись) не повинні заступати право дитини на гідність та індивідуальність.

3. Кожна людина, а відповідно і дитина, має право виражати свої почуття: як позитивні, так і негативні. Заохочуйте дітей висловлювати свої почуття («Не люблю, коли ви мене перебиваєте! Я не вмію думати так швидко, як ви!»); вчіть дитину розуміти і приймати почуття інших людей («Я посварився з мамою так, як ти сваришся з братом, інколи так буває, що люди сваряться»).

4. Дозвольте дитині користуватися своїм розумом та інтуїцією. Нехай розвиває в собі здатність до дослідження світу і вчиться робити власні висновки. Замість тверджень і наказів вживай раціональні аргументи, будь готовим до зміни чи поправки своєї позиції. Звертай увагу на те, чи варто щось зробити, а не на те — можна чи не можна.

5. Ніколи не кажи неправди своїм дітям! Якщо вважаєш, що не хочеш чогось розповідати, поясни їм, чому так робиш.

6. Не вгамовуй спонтанності дитини, не обмежуй її рухливості (в межах реальної, а не вигаданої безпеки). Дозволь, щоб дитина вивчала світ всіма способами. Ніколи не застосовуй фізичної сили, це вдаряє по гідності дитини: не штовхай, не тряси, не бий! Якщо інколи в пориві гніву щось таке трапиться, попроси пробачення в дитини, але не виправдовуйся. Старайся, щоб це більше не повторювалось.

7. Якщо в дитини виникають якісь труднощі, не приймай жодних мір, поки це не буде необхідним. Хай дитина пробує сама знайти вихід і зарадити в ситуації. Дай дитині шанс, а якщо ж їй не вдасться, ніколи не говори: «А я тобі казав!».

8. Не вчи суперництва. Його й так достатньо в садку і в школі. Не порівнюй дитину з іншими, бо вона не є псом на виставці собак. Завжди будуть діти у чомусь кращі, а в чомусь гірші від твоєї дитини. Вчи дитину співпраці — показуй, в чому вона полягає.

9. Не дозволяй дитині порушувати твою самостійність та індивідуальність. Шануй потреби дитини, але вимагай також поваги до твоїх власних потреб і бажань. Маєш право на свій власний час, простір, маєш право радіти життю також і без товариства твоєї дитини.

10. Довірся людській натурі і повір у свою дитину! Це довір'я буде рости разом з твоєю дитиною, її самостійністю і любов'ю до тебе.

Ось такі чудові засади виховання пропонує нам американський психолог, а від себе я б хотіла додати тільки один пункт:

Віддай свою дитину в Божі руки (бо це в першу чергу Його дитина), довір Йому опіку над нею, щодня молись за добро своєї дитини і повір — вона буде щасливою…

За матеріалами:    Дивен Світ

Джерело:    CREDO

Немає коментарів:

Дописати коментар