ЗАХИСТИМО МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ!



ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

***

ЗАХИСТИМО МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ!

На цьому блозі викладатиметься інформація та інші матеріали для ВСІХ людей, бажаючих взяти участь у безстроковій АКЦІЇ "ЗАХИСТУ ЖИТТЯ"...

Слава Ісусу Христу!

Любі, у Христі Ісусі, брати й сестри, щановні відвідувачі моїх приватних блогів, новий блог, присвячений для поширення у мережі вкрай необхідної інформації про ЗАХИСТ та ЗБЕРЕЖЕННЯ ЖИТТЯ, усім, ще ненародженим дітям, але повноправним особам української нації, даним нам у дар від Небесного Отця...

ЗАКЛИКАЮ ВАС брати активну участь у позатерміновій акції - ЗАХИСТИМО МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ!

З повагою, сл.Б. Леонід.

10.10.15

10.10.2015р. Б. / Папа Франциск: Потрібна сильна ін’єкція духу сім`ї

Повний текст катехези Папи Франциска під час Загальної аудієнції 7 жовтня 2015 року.

Дорогі брати і сестри, добрий ранок!
Кілька днів тому розпочався Синод Єпископів на тему: "Покликання і місія сім'ї у Церкві та сучасному світі". Сім’я, що крокує Божою дорогою, має вирішальне значення для свідчення про любов Бога і тому заслуговує всю відданість, на яку здатна Церква.

Синод покликаний інтерпретувати цю дбайливість та опіку Церкви. Ми будемо супроводжувати синодальний шлях насамперед нашою молитвою і нашою увагою. І в цей час катехизи будуть роздумами, натхненними деякими аспектами відносин,  які ми цілком слушно можемо назвати нерозривними,  між Церквою і сім'єю з перспективою, відкритою на благо всієї людської спільноти.

Уважний погляд на повсякденне життя сучасних чоловіків та жінок  вказує на те, що всюди потрібна сильна ін’єкція духу сім`ї. Бо стиль відносин – цивільних, економічних, правових, професійних, громадянських – виглядає дуже раціональним, формальним, організованим, але і дуже "зневодненим", сухим, анонімним. Іноді стає нестерпним. Хоча  у своїх формах цей стиль хотів би бути всеохоплюючим, насправді ж залишає на самоті і у відкиненні щораз більше осіб.
07 10 2015 2
Ось чому сім'я відкриває для всього суспільства перспективу, набагато більш людську, відкриває очі дітям на життя – і не тільки погляд, але і всі інші почуття, – представляючи людські відносини, що побудовані на вільному союзі любові.

Сім'я впроваджує у потребу зв'язків вірності, щирості, довіри, співпраці, пошани; додає відваги, щоб захищати світ,  в якому можна жити і вірити у довірливі стосунки, навіть у найважчих умовах; вона навчає бути вірними даному слову, шанувати ближніх, приймати недоліки особисті та інших людей.
07 10 2015 9
Ми усі знаємо, що ніщо не може замінити сімейного піклування про найменших, найслабших, найбільш скривджених, а навіть найбільш принижених на дорогах свого життя. Той, хто у суспільстві реалізує такі відносини, засвоїв їх з родинного духа, а не з духа суперництва і бажання самореалізації.    

І все ж, хоча ми всі про це знаємо, сім`ї не надається ані належної ваги, ані визнання чи підтримки у політичній та економічній організації сучасного суспільства. Я хотів би сказати більше: родина не тільки не має належного визнання, але вже і не спричинює формації! Іноді хотілося б сказати, що сучасне суспільство, з усіма його знаннями і технікою, не в змозі перевести ці знання у кращі форми співіснування громадянського суспільства.
07 10 2015 10
Не тільки організація спільного життя все більше і більше загрузає у бюрократії, яка є абсолютно чужою для основних людських зв’язків, але, навпаки, соціальний і політичний звичай часто демонструє ознаки деградації – агресивність, вульгарність, презирство... – які знаходяться значно нижче рівня хоча б мінімального сімейного виховання.

У такій ситуації крайні протилежності цього зіпсуття відносин – тобто технократична байдужість і сімейна аморальність – поєднуються одне з одним і підтримують одне одного. Це парадокс.
07 10 2015
Церква сьогодні розпізнає саме в цьому пункті історичний сенс своєї місії щодо сім'ї і справжнього духа родини: починаючи від ретельного перегляду самого родинного життя. Можна сказати, що "сімейний дух" є в «конституції» Церкви: так християнство має виглядати і таким воно повинно бути. Написано чітко: «Ви, колишні колись далеко, – каже святий Павло, – [ ... ] ви вже не чужі й не приходьки, а співгромадяни святих і члени сім'ї Бога» (Еф 2,19). Церква є і повинна бути Божою родиною.

Ісус коли покликав Петра слідувати за Ним, сказав йому, що той стане "рибалкою людей".  Для цього потрібні нові сіті. Ми можемо сказати, що сьогодні сім'ї є однією з найважливіших сітей для Петра та Церкви.

Це не така сіть, що поневолює! Навпаки, вона звільняє від поганих вод зневіри і байдужості, що топлять безліч людей у морі самотності та бездушності. Сім'ї добре знають, що означає відчувати гідність дітей, а не рабів або чужинців, чи ідентифікаційного номера.

Це саме з родини Ісус починає своє паломництво до людей, щоб переконати їх, що Бог їх не забув. Це з родини Петро черпає силу для свого служіння. Звідси Церква, будучи слухняною слову Вчителя, йде рибалити на глибину,  впевнена, що, якщо так станеться, то улов буде дивовижний.
07 10 2015 7
Сподіваюсь, що ентузіазм Отців Синоду, натхнених Святим Духом, розпалить у Церкві порив, що дозволить залишити старі сіті і наново розпочати риболовлю, довіряючи слову свого Господа.

Молімося про це ревно! Христос зрештою обіцяв і додає нам мужності: якщо навіть злі батьки не відмовляють у хлібі для своїх голодних дітей, то  невже Бог не дасть Духа тим, які, хоч і недосконалі, але просять про це з пристрасною настирливістю (пор. Лк 11,9-13)! Спасибі.

Немає коментарів:

Дописати коментар