ЗАХИСТИМО МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ!



ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

***

ЗАХИСТИМО МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ!

На цьому блозі викладатиметься інформація та інші матеріали для ВСІХ людей, бажаючих взяти участь у безстроковій АКЦІЇ "ЗАХИСТУ ЖИТТЯ"...

Слава Ісусу Христу!

Любі, у Христі Ісусі, брати й сестри, щановні відвідувачі моїх приватних блогів, новий блог, присвячений для поширення у мережі вкрай необхідної інформації про ЗАХИСТ та ЗБЕРЕЖЕННЯ ЖИТТЯ, усім, ще ненародженим дітям, але повноправним особам української нації, даним нам у дар від Небесного Отця...

ЗАКЛИКАЮ ВАС брати активну участь у позатерміновій акції - ЗАХИСТИМО МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ!

З повагою, сл.Б. Леонід.

03.04.15

03.04.2015р. Б. / Гендерна проблематика та гендерні теорії

Все частіше і частіше ми зустрічаємо новий термін "гендерний підхід". Після того, як ви стикнулися з ним, зустрічаєте його скрізь: на веб-сайтах, на обкладинках книг, в запрошеннях на навчання та на інші заходи (в тому числі релігійні), всюди просувається гендерна проблематика. Проте, що цей термін означає насправді і про що йдеться? Гендерна проблематика, на думку одного журналіста, є підводним човном: Ніхто не знає точно, що він хоче, куди він пливе і коли виявляться його цілі. Це дійсно так? І чому це так?

Коли не заглиблюватися в читання текстів, які стосуються гендерної проблематики, складається враження, що йдеться про  "рівність" між чоловіками і жінками, як це вже було сказано в німецькій Конституції. Насправді, гендерна проблематика вкладає в поняття "рівність" зовсім інший зміст.

Важливим кроком на шляху глобального поширення гендерної проблематики була 4-та Всесвітня конференція жінок в Пекіні в 1995 році. В підсумковій резолюції "Пекінської платформи дій", термін "перспективи гендерної проблематики" (1), був офіційно замінений на термін "гендерна проблематика". Тільки у 1995 році з’явилося зобов'язання в якості загальної рекомендації "Пекінської платформи дій": Організація Об'єднаних Націй твердо зобов’язується дотримуватися підходу з точки зору гендерної проблематики. В 1996 році слідував Європейський союз, у 2000 році федеральний уряд Німеччини. У підсумковій резолюції конференції в Пекіні також були визначені теоретичні основи гендерного підходу: "Гендерні перспективи" („gender perspective“). Представлені нижче пункти, незважаючи на всі грані, чітко викладені в гендерній теорії (Gender Studies).

1. Гендерні теорії: ідентично несправедливі

В англійській мові досить довго існувало два терміни, що позначали стать: "sex" і "gender". "Sex" вказувало на біологічну стать; "gender"- як на чоловіків і жінок в цілому, так і на чоловіка і жінку в їх суспільній формі, - що було нерозривно пов'язане з біологічною статтю. Тому,  в основному, в повсякденній мові "sex" і "gender" використовувалися як взаємозамінні.

У 1970 розвинувся новий, радикальний фемінізм, а разом з ним ідеологія "гендерної проблематики", гендерні теорії. Основним принципом цих теорій є нове визначення гендеру. Після цього "sex" і "gender" більше не разом, не пов'язані один з одним, а навіть в опозиції один до одного. "Sex", біологічна стать, відповідно до гендерної теорії, дійсно дана від природи, але набагато важливішим є "gender". "Gender" став лише «соціально- сконструйованими гендерними ролями», які не прив'язані до біологічної специфіки і, за бажанням, можуть бути  змінені.

Основні принципи гендерної теорій запозичені від марксизму. У теоріях Маркса і Енгельса феміністки знову знайшли свою власну тему: нібито універсальне пригнічення жінок чоловіками і шлюб між чоловіком і жінкою є походженням і зразком всякого гноблення. Природні відмінності між чоловіками і жінками, за Марксом і Енгельсом, привели до першого поділу праці на основі ознаки статі і ці відмінності є походженням всіх інших поділів на економічні і культурні класи. Іншими словами, перший поділ на класи, на якому базуються всі інші, засновуючи несправедливість, грунтується на особливостях статі.

Для того, щоб домогтися звільнення жінок, - йдеться далі в гендерній теорії, - не достатньо лише скасувати чоловічі привілеї. Людина повинна бути вільною від "класу статі", тобто не визнавати поділу на чоловіків і жінок. Якщо відмінності між чоловіками і жінками є джерелом всіх несправедливостей, то метою може бути тільки "рівність", де всі відмінності (які тільки можна) усунені. Там, де вони не можуть бути усунені, сприйматимуться як такі, що не мають жодного значення.

Гендерні теорії прийняли формулу марксизму: різні є нерівними, нерівність є несправедливістю.

Відома гендер-феміністка написала, що в справедливому суспільстві більше не буде висловів «жіночий» або «чоловічий», а "окремі статеві відмінності" не матимуть більшого значення, ніж відмінність кольору очей.(2)

2. Цілі і стратегія: пом'якшення категорії "гендер"

Центральне місце в гендерних теоріях займає пом'якшення "категорії статі", щоб позбавити значення  будь-які відмінності між чоловіками і жінками, і, що не менш важливо, скасувати "категорію бісексуальності". Єдиний шлях до досягнення мети є "рівність" - і ось ми зустрічаємо переосмислення поняття рівності: рівність зараз означає абсолютну взаємозамінність між жінками та чоловіками.

Але як це можливо? Біологічні дослідження вже давно довели, що жінки і чоловіки за  природою різні - не тільки в своїй анатомії, а й у своїй сутності.

Це є причиною того, чому гендерна теорія відмовилася від поняття "sex", а "gender" обрала як центральне поняття. "Gender" в своїй власній інтерпритації: "gender" тільки "соціально сконструйована роль", яка радикально відривається від всіх біологічних і фізичних характеристик. З "gender" можливим є те, що неможливе з "sex": "gender" можна змінити за бажанням. Гендерна плинність є здатністю вільно і свідомо вибирати стать для будь-якого періоду часу, на будь-якому ступені перетворення. Гендерна плинність не визнає жодних обмежень чи правил. (3)

На відміну від статі, є не тільки два гендери.  Гендерні теоретики розрізняють іноді п'ять або більше гендерів.

В Німеччині в 2003 році був заснований "Центр гендерної компетенції" при Університеті імені Гумбольдта в Берліні, який несе відповідальність за реалізацію гендерної проблематики. На своєму сайті в 2006 році вони опублікували наступне: "Людина народжується з біологічними характеристиками, які розташовані вздовж спектру між чоловічими і жіночими особливостями". Там також було вказано, що гендер "стать в різноманітті його соціальних цінностей" означає: "Гендер різниться за походженням, віросповіданням, віком, здібностями та інвалідністю, сексуальною орієнтацією та іншими структурними особливостями "(5). Іншими словами, замість двох статей (чоловічої і жіночої), пропонується велика кількість гендерів. Це є новим значенням "рівності". З цього стає зрозуміло, що гендерна перспектива змінила  не тільки "рівність", але "Шлюб і сім'ю", стверджуючи, що гомосексуальні відносини та шлюб повинні бути "рівним".

3. Четверта Всесвітня конференція жінок в 1995 році в Пекіні

Сайти, які сприяють актуалізації гендерної проблематики, ставляться до 4-ї Всесвітньої конференції жінок в Пекіні в 1995 році як  до "віхи" у поширенні гендерного підходу.

Те, що в цій концепції насправді йдеться про реалізацію гендерних теорій, показують делеговані від ООН дискусії навколо пекінської конференції жінок. У грі влади в той час багаті країни, які хотіли нової ідеології, взяли верх над гірким опором делегатів ООН з країн третього світу. Захоплююче та пізнавально повідомила журналістка і очевидець Дейл О'Лірі про те, що насправді сталося напередодні Всесвітньої конференції жінок і як деякі чиновники ООН з бідніших країн, які виступали за шлюбу і сім'ю, за взаємодоповнення між чоловіком і жінкою, змушені були притихнути. (6)

4. Яким чином будуть реалізовані гендерні теорії в політиці?

Гендерні теорії, здається, далекі від повсякденного життя більшості людей в Європі. Але ми повинні зупинитися і подумати, що висловила іспанський філософ Ортега-і-Гассет: Про що сьогодні в університетах подумали, те відбудеться завтра на вулицях.

Гендерний теоретик Ніна Дегелє (Nina Degele), професор соціології та гендерних досліджень в Університеті Фрайбурга, підтвердила, що в гендерних теоріях йдеться про "денатуралізацію статі". Потім вона вказує на те, що програмно реалізувати цю точку зору є завданням гендерної проблематики: "Це ... радикальний підрив. Найбільше засмучує те, що людина не може ідентифікувати себе як чоловіка або жінку". (7)

Вже сьогодні проштовхуються основні цілі гендерних теорій в фінансово забезпечений бюрократичний апарат ЄС: неоднозначність статі і абсолютна взаємозамінність між жінками та чоловіками. Наступні приклади свідчать про це:

  1.  В гендерній теорії переосмислений термін рівності. Йдеться вже не про можливість і рівність перед законом, але про взаємозамінність. Ця "взаємозамінність" здійснюватиметься програмно з обов'язковою статистичною рівністю, тобто 50/50 (чоловік-жінка) – квотна рівність для всіх, хто живе і працює. Щоб досягти цього, всі жінки повинні якомога швидше після народження дитини знову працювати повний робочий день на оплачуваній роботі і, в значній мірі, залишити дітей на державу або і жінка, і чоловік повинні завжди ділити між собою роботу та сімейні обов’язки по 50 відсотків.

    З нагоди Міжнародного жіночого дня у березні 2007 року, заступник генерального секретаря ООН закликав до обов'язкової рівності за квотою 50/50 для всіх чоловіків і жінок в ООН, щодо всіх професійних позицій і сфер життя.(8)

   2. Головною перешкодою на шляху до цієї нової рівності є материнство. Вагітніти і годувати грудьми можуть тільки жінки. Мета статистичної рівності у всіх сферах веде до статистичної неможливості, навіть якщо тільки частина жінок хочуть присвятити себе материнству протягом декількох років. Щоби зробити більш ідентичними жінку і чоловіка, у всьому світі застосовують аборт; жінка завжди повинна мати змогу позбутися материнства.

    Восени 2006 Федеральне міністерство економічної співпраці та розвитку, обраний уряд Нікарагуа опинились під сильним тиском, тому що місцевий парламент прийняв закон, що забороняє аборти. Міністерство було під загрозою, бо "які наслідки будуть для майбутньої співпраці", коли закон не відмінять.(9)

    З точки зору гендерних теоретиків, відмінності між чоловіками і жінками повинні бути усунені наскільки це можливо. Чоловіки і жінки повинні вважати ганебною датість свого статевого типу (не статевої специфіки!). Передусім це руйнує ідентичність молодих людей.

    Під головуванням Німеччини Рада ЄС навесні 2007 року сприяла створенню програмного документу «Європейський альянс для сімей», що відображав "заходи по боротьбі з гендерними стереотипами у сфері освіти". (10)

    У січні 2007 року був введений проект поправки до закону про транссексуалів в німецькому Бундестазі. В ньому зазначено, що для юридичного визначення статі людей статеві ознаки більше не можуть мати вирішального значення, але тільки суб'єктивне сприйняття фізичних осіб. Проект встановлює, що "фактична різноманітність ідентичностей" повинна бути прийнята, люди, які відчувають себе транссексуалами, не можуть бути дискриміновані. (11)

5. Перспективи

а). Корупція мови
Метою гендерної перспективи та гендерної проблематики є неправильне тлумачення статі, розривання шлюбу та сім'ї, створення нової "вільної", сконцентрованої на собі людини, за межами категорії статі, людини, яка завжди знову і знову винаходить свою стать і особистість.
Насправді в гендерній перспективі йдеться про  корупцію мови, про війну проти біології і «свободи» (з категорії статі), яка в реальності є декартовим відчуженням від себе; це призводить до нагнітання боротьби зі статтю і до знищення шлюбу та сім'ї.

Тут можна коротко розглянути перший пункт.

K. С. Льюїс активно досліджував "корупцію мови". "Мова може зцілити або знищити", - сказав він. Мова зцілює, якщо вона чітко висловлює істину. Корумпована мова є незрозумілою мовою. Щодо гендерної проблематики редактор "F.A.Z." Фолькер Цаштров пише: "Незрозумілість є зумисною".(12)
Поряд з незрозумілістю таємничо переосмислені такі слова, як рівність, право, сім'я, що відзначалися позитивними асоціаціями. Мова навмисно використовується для того, щоб заплутати і засліпити.

Тут доречним є образ підводного човна: важко знати щось напевне. Навряд чи хто-небудь знає, куди саме він йде і чого він хоче.

Переосмислення від доброго до поганого, на думку Льюїса, вперше з'являється в мові. Якщо ви зміните слова або їх зміст, суспільне сприйняття речей зміняться. Метою є змусити людей підтримати те, що зазвичай вони б ніколи не підтримали, знаючи, що за цим стоїть.

б). Людина  створена як чоловік і жінка
Людина, створена як жінка і чоловік, не може сама, згідно своєї волі, наново створювати свою  ідентичність. Це стосується не тільки "біологічної реальності", проти якої гендерна проблематика марно бореться. Це також відноситься до об'єктивних стандартів, "яким людина повинна підпорядковуватись, якщо розуміє свою свободу і не хоче стати жертвою поневолення". (13) У передмові до книги К. С. Льюїса "Ліквідація людини" сказано, що "людина не винайшла для себе добра, але, знаходячи його в своїй інтуїції, повинна підкорятися йому, якщо не хоче потонути під тягарем свободи гідності". (14)

Насправді, значне напруження у відносинах між чоловіком і дружиною може виникнути як через дітей, сім'ю та майбутнє, так і через різницю між двома статями.

Більше 50 років тому, філософ і юдео-християнський мислитель Ойген Розенсток-Хюссі (який в іншому місці висловлюється за партнерські відносини у шлюбі) писав про дві нібито "рівності", тобто про однаковість партнерів у шлюбі: "Мені здається, ніби перейменування чоловіка і дружини, нареченого і нареченої на двох партнерів свідомо розмиває глибоку різницю між статями. Різниця статей є чудовою для сімейного життя". (15)

Гендерні теорії не зможуть переважати, якщо буде достатньо жінок і чоловіків, які стверджуватимуть свою жіночність і чоловічність, і будуть готові до надійної пригоди, доповнюючи один одного. Не йдеться про "взаємозамінність", але про повагу до "глибоких" відмінностей.

Джерела та пояснення:
1 Повне речення в оригіналі звучить так: "Governments and other actors should promote an active and visible policy of mainstreaming a gender perspective in all policies and programmes. "
2 Okin, S., Justice, Gender and the Family, New York 1989, S. 171.
3 Bornestein, K., Gender Outlaw: On Men, Women and the Rest of Us., New York 1994, S. 52, zit. nach O’Leary, D., The Gender Agenda, siehe Fußnote 6.
4 Z.B.: Fausto Sterling, A., The Five Sexes: Why Male and Female are not enough, in: The Sciences, März 1993.
5 Zitiert nach Mascher, K., Geschlechtslos in die Zukunft?, Salzkorn 5/2006, Hg.: OJC, 64382 Reichelsheim, erhältlich über: versand [e-mail zeichen] ojc.de.
6 Німецькомовне резюме розміщене в: Bulletin Nr. 13, Frühjahr 2007, Deutsches Institut für Jugend und Gesellschaft, Pf. 1220, D 64382 Reichelsheim, Email: institut@dijg.de. Das englischsprachige Buch von Dale O’Leary heißt: The Gender Agenda, Vital Issues Press 1997.
7 Degele, N., Anpassen oder unterminieren: Zum Verhältnis von Gender Mainstreaming zu Gender Studies. www.soziologie.uni freiburg.de/Personen/degele/material/pub/anpassen.pdf.
10 Newsletter des Bundesfamilienministeriums, BMFSFJ Newsletter vom 30.5.2007. EPSCO: Рада з питань зайнятості, соціальної політики, охорони здоров'я та захисту прав споживачів в ЄС.
11 Законопроект  партії 90/зелених. www.bundestag.de/cgibin/druck.pl.
12 Zastrow, V., Gender Mainstreaming – Politische Geschlechtsumwandlung. Leipzig 2006, S. 10.
13 Balthasar, H. von, Einführung in: C.S. Lewis, Die Abschaffung des Menschen, Einsiedeln 1997, S. 11.
14 Ebd. S. 12.
15 Rosenstock Huessy, E., Der unbezahlbare Mensch, Berlin 1962, S. 139.

Немає коментарів:

Дописати коментар