ПИТАННЯ: Чи повинен той, хто кається, дотримуватися таємниці сповіді?
ВІДПОВІДЬ: Як ми вже говорили, таємниця сповіді
відноситься до Божественного, а не людського порядку, і під час сповіді
священик отримує відомості не як людина, а як служитель Бога. Як
стверджував святий Тома Аквінський в «Сумі теології», «священик
дізнається про гріхи не як людина, але як Бог». Тому, навіть якщо
священик постає перед судом або отримує наказ від вищого церковного
начальства, він не може порушити таємницю сповіді. З цієї причини, пише
святий Тома, священик може навіть заявити під присягою, «що він не
володіє відомостями, - які відомі йому як Богу» (Сума теології, додаток
11,1.3).
Розкаюваний в сповіді не є служителем Бога, тому він не пов'язаний
таємницею сповіді так само, як священик. Однак з таємницею, що
відноситься до Божественного порядку, пов'язана і таємниця людська:
оскільки той, що кається знає, що священик не відкриє сказаного під час
Таїнства, він також в певній мірі повинен зберігати таємницю священика.
«Певною мірою» означає, що якщо він розповість, наприклад, про добру
пораду, яку священик дав йому на сповіді, то він не порушить жодної
таємниці. Але слід утримуватися від того, що може виявити священика в
негативному світлі, адже священик, пов'язаний таємницею Божественного
порядку, не може захиститися.
Наведемо тут цитату з обігу святого Івана Павла II 12 березня 1994 року до представників Апостольської пенітенціарії:
"Священикові, який приймає таємничі сповіді, заборонено, без
будь-яких винятків, розкривати особистість того, хто кається і його
гріхи ... Ця цілковита конфіденційність спрямована безпосередньо на
благо каяльника. Таким чином, останній не робить гріха і не піддається
канонічному покаранню, якщо спонтанно і без нанесення шкоди третім
особам відкриває за межами сповіді те, в чому він каявся. Але очевидно,
що, щонайменше заради справедливості і, я б сказав, з почуття
шляхетності по відношенню до священика, який сповідає, він, в свою
чергу, повинен зберігати мовчання про те, що священик, довіряючи його
стриманості, відкриває йому під час таємниці сповіді. У цьому сенсі мій
обов'язок - нагадати і підтвердити те, що було встановлено за допомогою
декрету Конгрегації віровчення (1988) з метою перешкодити образі
священного характеру сповіді за допомогою засобів соціальної
комунікації".
Немає коментарів:
Дописати коментар