02.12.2015р. Б. / Школа молитви Бенедикта XVI (10)

Дорогі брати і сестри,

Зовсім недавно було свято Внебовзяття Пресвятої Богородиці, яке, як я уже зазначив, є святом надії. Марія прийшла на Небеса, а такою є і наша мета: ми всі можемо прийти туди. Але виникає питання: як? Марія прийшла туди, бо вона, як каже Євангеліє є «тою, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа» (Лк. 1:45).

Діва Марія повірила Господу і довірилася Йому, схилила свою волю до волі Бога, а це привело її до найправильнішої дороги – дороги до Неба. Довіра, доручення себе Господу та погодження з Його волею – ось що є важливим.

Сьогодні я не буду говорити про все, що стосується віри; а хочу розказати про один аспект молитовного життя, а саме про медитацію. Чим же є медитація ? Це означає пам’ятати все, що Господь для нас зробив та не забувати про Його милість. (Пс. 103[102]:2в).

Часто ми бачимо лише негативне; але ми повинні розуміти, що всі дарунки від Бога є чимось позитивним; нам потрібно бути уважними до позитивних знаків, які походять від Бога і пам’ятати їх. Давайте поговоримо про тип молитви, який за християнською традицією знаємо, як «розумова молитва».

Ми точно чули про усну молитву. Серце та розум безумовно повинні приймати участь у ній. А сьогодні ми поговоримо про роздуми, в яких відсутні слова, але є зв’язок з Богом у нашій душі. І ось тут саме Марія є для нас живим прикладом. Євангелист Лука декілька разів повторює, що Марія «пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці» (2:19; 2:51). Як добрий хоронитель, вона нічого не забула, залишалася уважною до всього, що Господь їй говорив та зробив для неї, і вона над усім цим роздумувала, іншими словами Марія обдумувала кожну річ у своєму серці.

Тому та, хто повірила благовіщенню Ангела, вчинила себе знаряддям, щоб Вічне Слово Найвищого могло прийняти людське тіло, і також прийняла у своє серце чудо людсько-божественного народження. Марія забарилася з відповіддю, бо роздумувала над тим, що Господь чинив у ній, щоб прийняти божественну волу у своєму житті та підкоритися їй. Тайна втілення Сина Божого і материнства Марії є настільки величною, що потребує інтеріоризації. Те, що Господь вчинив не є чимось лише фізичним, але таким, що вимагало від Марії чіткого усвідомлення, глибшого розуміння значення цієї події і її наслідків.

А тоді, день за днем, в тишині буднів, Марія продовжувала зберігати в своєму серці послідовність чудесних подій, які вона пережила аж до випробовування на Хресті та слави Воскресіння. Марія повною мірою проживала своє життя, виконувала повсякденні справи, роль матері, але вона знала, як залишити внутрішній простір для Божого слова та Його волі, для того, що відбувалося в ній самій та житті її Сина.

У наш час ми зайняті обов’язками, турботами та проблемами: часто ми заповнюємо цілий день, але не залишаємо часу для того, щоб задуматися та підживити наше духовне життя, відновити наш зв’язок з Богом.

Марія вчить нас, як необхідно знайти цей час у заповненому дні, залишити час для спокійних спогадів, роздумів про те, що Господь хоче нас навчити, про Його присутність та діяльність у світі і нашому житті: вона вчить нас бути спроможними зупинитися на мить і поміркувати. Святий Августин порівнює роздуми над Божими таємницями до процесу засвоєння їжі та використовує дієслово «розважати», що присутнє у всьому християнстві; тобто, Божі таємниці повинні безперервно перебувати в нас, тоді вони стануть близькі для нас, провадитимуть нас через життя та підживлюватимуть, так як і їжа, яка нас підтримує.

Більше того, святий Бонавентура, спираючись на слова зі Святого Писання, наголошує: «Ми повинні весь час розважати над Божими таємницями, щоб могти споглядати їх з палким застосуванням душі» (Coll. In Hex, ed. Quaracchi 1934, p. 218). Тому розважання означає створити всередині нас спогади, внутрішню тишу для розмірковування та поглинання Божих таємниць віри та Його діяння в нас; і не лише над речами які приходять та відходять.

Ми можемо провести ці роздуми у різний спосіб: наприклад, взяти уривок зі Святого Письма, особливо з Євангелій, чи Діянь Апостолів або ж їхніх послань, уривок з книги якогось духовного автора, який допомагає краще усвідомити Божу присутність кожного дня; або ж ми можемо навіть запитати нашого пароха чи духовного провідника щось нам порадити.

Читаючи і розмірковуючи над тим, що ми прочитали, нам потрібно проживати це, пробувати усвідомити, що прочитане означає саме для мене, відкрити наш дух до того, що Господь бажає нам сказати та навчити. Вервиця є також молитвою розважання: повторюючи «Радуйся, Марія» ми повинні роздумувати над Таємницею, яку щойно проголосили. Але ми також маємо розмірковувати над духовним досвідом, або ж словами, які нам запам’яталися на недільній Євхаристії. Отже, як бачимо, є багато способів роздумувати, а, отже, створювати зв’язок з Богом і наближатися до Нього; і у такий спосіб наближатися до Небесного царства.

Дорогі друзі, знаходити регулярно час для Бога є фундаментальним елементом для духовного зросту; і тоді сам Господь дасть нам розуміння його таємниць, слів, Його присутності та дій, чудове відчуття, яке з’являється, коли Він розмовляє з нами. Він дасть нам можливість глибше зрозуміти, що Він від мене очікує. Зрештою це і є метою роздумів: все більше і більше віддаватися у Божі руки, з довірою і любов’ю, та бути певним, що справді щасливим стаєш, коли виконуєш Його волю.

БЕНЕДИКТ XVI
ЗАГАЛЬНА АУДІЄНЦІЯ
Кастель-Гандольфо
середа, 17 серпня 2011

Джерело:   Воїни Христа Царя

01.12.2015р. Б. / Тижневий огляд: Папа і Апостольський Престіл (23.11 – 30.11)

Церква є вірною тоді, коли її єдиним скарбом та зацікавленням є Ісус, а літеплою й посередньою, коли покладається на речі цього світу. На це звернув увагу Папа Франциск, коментуючи під час ранкової проповіді 23 листопада євангельський образ вдови, як «вдівства Церкви, яка очікує повернення Ісуса».

У понеділок Папа прийняв з візитом ad limina Apostolorum єпископів Німеччини. При розмові, Понтифік вказав на ерозію католицької віри та надмірну інституціоналізацію як основні біди Церкви у Німеччині.

«Іду до вас, як служитель Євангелія, щоб звіщати любов Ісуса Христа та Його послання примирення, прощення та миру», – сказав Папа Франциск у відеозверненні англійською мовою, яке було передане в ефір телеканалами Кенії та Уганди. Святіший Отець зазначив, що метою його візиту, який розпочався у середу, є «утвердити католицьку спільноту в її вірі в Бога та в її свідченні Євангелія, яке навчає нас про гідність кожної людини та наказує відкривати серця ближнім».

Перед своїм вильотом в Африку, у середу 25 листопада, Святіший Отець зустрівся із жертвами проституції та насильства, серед яких була і українка.

У середу розпочалась одинадцята Апостольська подорож Папи Франциска, що є першою на африканський континент. Від 25 до 27 листопада Папа Франциск перебував у Кенії, від 27 до 29 - в Уганді, а завершилась Апостольську подорож в Центральноафриканській республіці від 29 до 30 листопада.

У своєму привітальному слові під час офіційної зустрічі у Кенії Папа Францик сказав: «Ваша країна – це країна молоді. У ці дні сподіваюся зустрітися з багатьма молодими людьми та промовити до них, щоб підбадьорити їхні сподівання та очікування від майбутнього. Молодь – це найцінніший ресурс кожної країни.» Далі Понтифік додав: «Доти, доки наші суспільства зазнаватимуть поділів, чи то етнічних, релігійних чи економічних, усі люди доброї волі покликані трудитися на користь примирення і миру, прощення та зцілення сердець.»

Перебуваючи у столиці Кенії – Найробі, Святіший Отець мав зустріч із провідниками місцевих християнських конфесій та представниками інших релігій; відслужив Літургію в університетському містечку; зустрівся із духовенством; виступив у штаб квартирі ООН; зустрівся із мешканцями малозабезпеченого кварталу Кангемі та спілкувався із молоддю, яка зібралась на стадіоні «Казарані». Після церемонії прощання Святіший Отець відлетів до Уганди. Детальнішу інформацію про перебування Понтифіка у Кенії шукайте за посиланням.

«Моїм прагненням є зустрітися з вами та провести з вами цей час, прошу щоб ви, разом з усім любим народом Уганди, завжди були на висоті цінностей, які сформували дух вашої нації», – сказав Папа Франциск під час зустрічі з представниками світу політики, економіки, культури та дипломатичного корпусу, яка відбулася в президентському палаці в Ентеббе після візиту ввічливості до Глави Держави. Це була перша промова Святішого Отця в Уганді, адже церемонія привітання в аеропорту відбулася без офіційних виступів.

Протягом візиту до Уганди Святіший Отець Франциск відвідав англіканський та католицький санктуарії, відслужив урочисту Святу Літургію, зустрівся з угандійською молоддю, а також мав зустріч із катехитами. Більше інформації про діяльність Папи в Уганді шукайте тут.

Останнім пунктом візиту Понтифіка на африканський континент стала ЦАР. У вітальному слові Папа Франциск зазначив, що у той час, як Центральноафриканська Республіка «незважаючи на труднощі, поступово робить кроки до нормалізації свого суспільно-політичного життя», він прибув туди, «як паломник миру і як апостол надії».

У світлі біблійної традиції, Ювілейний рік полягає у загальному прощенні, відпусті, доступному для всіх, у можливості відновити взаємини з Богом та з ближнім. Його початком є відкриття так званих «святих дверей». Мова йде про двері, які є в кожній з чотирьох папських базилік Риму та відкриваються лише під час Святого Року, натомість в інший час є замурованими. Згідно з особливим розпорядженням Папи Франциски, щоб уможливити вірним в усьому світі доступ до відпустів, пов’язаних з переходом через святі двері, на початку Святого Року Милосердя такі двері будуть відкриті в усіх катедральних соборах. А зважаючи на особливу потребу прощення і примирення в Центральноафриканській Республіці та користаючи з нагоди свого візиту, Вселенський Архиєрей відкрив святі двері катедрального собору Банґі у неділю, 29 листопада, випереджуючи офіційне відкриття Ювілейного Року, яке відбудеться 8 грудня. Урочистий акт відбувся на початку Святої Меси, на яку зібралися священики, богопосвячені особи та катехити.

Крім того, у програмі Святішого Отця була зустріч із біженцями, зустріч із протестантською та мусульманською спільнотами ЦАР, покутне молитовне чування з молоддю, Свята Літургія в спорткомплексі «Бертлемі Боґанди» в Банґі. Після Меси Папа відбув до аеропорту, звідки по закінченні церемонії прощання відлетів до Рима. Більша детальна інформація про перебування Святішого Отця у ЦАР за посиланням.

Радимо ознайомитись:
Важкі питання: Два папи – два намісника Христа на землі?
Кардинал Пелл: Папа рішуче підтвердить католицьку традицію

Джерело:   Воїни Христа Царя