Останній день Апостольської подорожі Папи Франциска до Мексики має соціальний характер, а в його програмі – відвідини в’язниці, зустріч з представниками світу праці та підприємництва і Свята Меса у виставковому центрі, розташованому на кордоні між Мексикою та США.
Місто Сьюдад-Хуарес, розташоване понад 1,5 тисячі кілометрів від столиці Мехіко, до якого Святіший Отець здійснив понад двогодинний переліт, є п’ятим за кількістю населення містом країни та важливим промисловим центром. Але, водночас, його зараховують до міст з найбільшим рівнем насильства й злочинності у світі, що пов’язано, зокрема, з незаконним обігом наркотиків через кордон із США та діяльністю майже 1000 різних кримінальних банд. Від 1993 Сьюдад-Хуарес стало сумнозвісних з приводу масового викрадення жінок, яких змушувано до рабської праці на підпільних фабриках.
Відвідуючи пенітенціарний заклад та звертаючись до в’язнів, Святіший Отець зазначив: «Я завершую свій візит до Мексики й не міг вирушити в дорогу, не прийшовши до вас, не привітавшись з вами, не відзначивши з вами Ювілей Милосердя». Адже, за його словами, «не існує такого місця», якого би не могло досягнути Боже милосердя.
«Святкувати Ювілей милосердя з вами – це пригадати про невідкладний шлях, на який ми повинні ступити, щоб розбити порочні кола насильства та злочинності», – сказав він, наголошуючи, що вже втрачено занадто багато часу, замість того, щоб «зосередитися на тому, що повинно нас хвилювати», тобто, чим є життя людини, життя родин і тих, які страждають внаслідок насильства.
Як зауважив Глава Католицької Церкви, в’язниця є «симптомом того, в якому стані ми перебуваємо, як суспільство», а милосердя пригадує нам, що «реінтеграція починається не в цих стінах, але на вулицях міста», коли «творимо систему, яку можна назвати соціально здоровою».
«Іноді може скластися враження, що в’язниця ставить людей в умови, в яких вони змушені й надалі чинити злочини, а не сприяє процесам реабілітації, що допоможуть подолати суспільні, психологічні та родинні проблеми, які спонукають особу до певної поведінки. Проблема безпеки не вирішується лише ув’язнюванням, але є закликом втрутитись, усуваючи структурні та культурні причини небезпечності, які заторкують усе суспільство», – сказав Папа, додаючи, що турбота Ісуса про голодних, безпритульних чи в’язнів є моральним імперативом «для суспільства, яке прагне створити умови, необхідні для кращого співжиття».
Відзначати Ювілей милосердя з в’язнями, за словами Святішого Отця, це також «навчитися не залишатися в’язнями минулого, в’язнями вчорашнього дня», означає «повірити, що все може бути по-іншому». Звісно, «назад повернутися неможливо, що було скоєне, те скоєне», але це не означає, що неможливо «відтепер розпочати писати нову історію».
Папа заохотив в’язнів анґажуватися у те, «щоб зсередини змінювати ситуації, які породжують подальше виключення», допомагаючи «зупинити спіраль насильства», адже «той, хто зазнав глибокого болю», може «стати пророком у суспільстві».
Джерела:
Немає коментарів:
Дописати коментар