28.12.2018р. Б. / Не сповідався за багато років: що робити?

Сповідь – це очищення. Сповідь – це Таїнство. Сповідь – це духовний подвиг, що вимагає систематичності.

Однак нерідко християни відходять від дотримання Господніх настанов і не навідуються до сповідальні довгими роками. Комусь здається, що сповідь потрібна, коли відчуваєш тягар на душі, інші відчувають невпевненість або бояться реакції священика через таку тривалу відсутність.

Тоді справжня вартість і сенс Таїнства втрачаються, бо ж християни забувають, що головна мета сповіді – стати на крок ближче до Бога, почути його слово, отримати пораду, настанову та, зрештою, покуту. Священик – тільки посередник між християнином і Господом.

Християнин має приймати Кров і Тіло Христа щоразу, як відвідує Службу Божу. Принаймні раз у тиждень, у неділю повинен приступити до Причастя. Це Божа Благодать, тому нехтувати нею, перебуваючи у храмі – щонайменше нерозумно. Тільки регулярна участь у Святій Євхаристії може зробити людину вірним виконавцем Божої Волі, Служителем Найвищої Істини.

Сповідь перед Причастям – це не тільки благочестива традиція, а й чудова нагода зробити «роботу над помилками» і в духовному, і у світському житті.

Позбутись від невпевненості перед Сповіддю, навіть якщо ви не приступали до Таїнства дуже довго, допоможуть ці поради:

1. Іспит совісті.

До Сповіді треба приготуватися: ретельно осмислити всі гріхи, що вчинив за тривалий час. За необхідності записати на аркуші паперу. Його можна використовувати на Таїнстві.

Не обходиться без труднощів: зазвичай ми пам’ятаємо «великі» гріхи, а ті, що здаються нам менш суттєвими, не згадуємо. Однак то пастка диявола: найбільший гріх – гординя, що переконує людину у власному всевладді – нерідко залишається непоміченим.

• Не бійтеся налякати священика.

Повірте, богослужителям вже доводилося чути вражаючі списки  і не раз. Отець добре знає Святе Письмо – навряд чи вам вдасться назвати вчинки, про які священик дізнався би вперше.

Якщо ви не назвете свого гріха, прощення отримати не вдасться – зате дістанете нагоду «збагатитися» ще одним гріхом – замовчуванням лихого вчинку на Сповіді.

• Ознайомтеся з розкладом проведення Таїнства Сповіді у храмі або домовтеся із священиком особисто.

Сповідь після тривалої перерви вимагає більшої зосередженості і уваги, ніж зазвичай. Тому краще призначити сповідь в індивідуальному порядку або прийти до церкви у спеціально відведені години.

• Уточнення – не зайві.

Приступаючи до Сповіді, ви можете звернутися до священика і сказати: «Отче, це перша моя сповідь за 5 років. Ось мої гріхи: …»

Не кваптеся і зосереджуйтеся на кожному вчинку, про який жалкуєте. Пам’ятайте, що немає великих і малих гріхів: кожен проступок – то крок проти Бога.

• Після сповіді – покута.

Мета священика – провести християнина на праведний шлях духовних пошуків. Для цього після сповіді отець призначає «покуту» (епітимію) – це може бути перелік молитов або певна дія, що її необхідно виконати, аби отримати прощення за конкретний гріх.

• Подякуйте Богу за цю благодать.

Нерозкаяяний гріх – стіна між людиною і Господом. Таїнство сповіді – руйнування цієї стіни; ліки для душі.

(Молитва після сповіді)

Безконечно Милосердний Господи! Дякую Тобі від усього серця, що Ти простив мені мої гріхи й очистив мою душу. Допоможи мені, Господи, щоб я назавжди став Твоєю доброю й вірною дитиною; надалі обіцяю ніколи більше не грішити й уникати всього, що мене доводить до злого.

Пречиста Діво, Богородице Маріє! Небесною силою і благодаттю допоможи мені якнайкраще виконувати Волю Божу, будь моєю Заступницею перед Богом.

Святий Ангеле Божий, Охоронцю і Заступнику мій, бережи мене від усього злого. Амінь.

Пам’ятайте, що немає гріха, якого не відпускає Господь. Але є гріхи, в яких не хочуть розкаятися люди. Сповідь потрібна, аби омити душу. І бодай спробувати більше її не бруднити.

Переклад Ірини Яремчук

Джерело:      dyvensvit.org

26.12.2018р. Б. / Папа: Господь принесе полегшення любій Україні, що з нетерпінням прагне миру

У цьогорічному різдвяному посланні Святіший Отець заохотив наново відкривати дар братерства, особливо бажаючи цього тим регіонам, які спраглі миру.

«Нехай же Господь, Який народжується, принесе полегшення любій Україні, що з нетерпінням прагне наново повернути тривкий мир, який все ще запізнюється. Лише з миром, що шанує права кожного народу, країна зможе піднятися після зазнаних страждань та відновити гідні життєві умови для своїх громадян. Запевняю свою близькість християнським спільнотам цього регіону та молюся за те, щоб могли будуватись стосунки братерства та дружби», – сказав Папа Франциск, виголошуючи різдвяне послання до Риму та до світу.

Опівдні, 25 грудня 2018 року, Глава Католицької Церкви з’явився у центральній лоджії ватиканської базиліки Святого Петра в супроводі кардинала-протодиякона Ренато Рафаелло Мартіно та кардинала Кевіна Джозефа Фарелла, Префекта Дикастерії в справах мирян, сім’ї та захисту життя. Після виконання італійського та папського гімнів, Глава Католицької Церкви звернувся з традиційним посланням «Urbi et Orbi»

Бог – наш Отець, а ми – брати й сетри

Свої роздуми Святіший Отець присвятив темі братерства. Десять разів це спово прозвучало з його уст. «Що ж нам каже оте Дитя, народжене для нас з Пречистої Діви Марії? Яким є загальне послання Різдва? Воно каже нам, що Бог є добрим Отцем і ми є братами й сестрами. Ця істина лежить в основі християнського бачення людства. Без братерства, яке нам дарував Ісус Христос, наші зусилля на користь справедливішого світу є неспроможними, а навіть найкращі проекти ризикують перетворитися в бездушні структури», – сказав він, промовляючи до паломників з різних країн світу, які заповнили площу Святого Петра, та до всіх тих, що в ці хвилини єдналися з нею за посередництвом засобів комунікації.

Папа побажав братерства «між людьми кожного народу й культури», між «людьми відмінних ідей, але здатних взаємно шанувати та вислухати одні одних», між людьми різних релігій», адже «Ісус прийшов об’явити Боже обличчя всім, хто Його шукає».

Відмінності – не втрата, а збагачення

«Своїм втіленням Божий Син показує нам, що спасіння проходить через любов, прийняття, пошану до нашої убогої людської природи, яку всі ми поділяємо серед великого розмаїття етнічних груп, мов, культур…, але ми всі брати й сестри в людській природі! Отож, наші відмінності не є втратою чи загрозою, вони є багатством», – наголосив Папа, скеровуючи свою думку до тих частин світу, які особливо потребують «наново відкрити узи братерства, які єднають нас, як людей, і поєднують всі народи».

Глава Католицької Церкви побажав відновити діалог та ступити на дорогу миру ізраїльтянам і палестинцям, віднайти братерство після цих довгих років війни «любій і розтерзаній Сирії». Він висловив сподівання, що перемир’я, досягнуте завдяки посередництву міжнародної спільноти в Ємені, принесе «полегшення багатьом дітям і населенню, виснаженому війною та голодом».

Папа скерував свою думку до Африки, «де мільйони біженців та переселенців потребують гуманітарної допомоги й продовольчої безпеки», побажав зміцнення братерських узів, «які поєднують Корейський півострів», а Венесуелі – «віднайти згоду, щоб усі складові суспільства по-братерськи трудилися задля розвитку країни та підтримки найслабших верств населення».

Солідарність з переслідуваними

Святіший Отець також згадав народи, які «зазнають ідеологічної, культурної та економічної колонізації» та «братів і сестер, які святкують Господнє Різдво у важких, аби не сказати ворожих, ситуаціях, зокрема, там, де християнська спільнота є меншістю, іноді беззахисною та невизнаною».

«Нехай же мале та змерзле Дитя, яке сьогодні споглядаємо в яслах, захистить усіх дітей на землі та кожну слабку, беззахисну й відкинену мов непотріб людину. Щоб усі ми могли отримати мир та утішення з народження Спасителя, а відчуваючи, що нас любить єдиний небесний Отець, і ми наново зустрілися та жили як брати й сестри», – побажав Глава Католицької Церкви, після чого розпочав проказування молитви «Ангел Господній», після якої уділив урочисте Апостольське благословення, яке супроводжувалося наданням повного відпусту.

Джерело:     НОВИНИ ВАТИКАНУ

21.12.2018р. Б. / Папа подарував лікарням в Римі два інкубатори для новонароджених

Відділення інтенсивної терапії новонароджених ватиканської педіатричної лікарні «Дитятка Ісуса» та римської лікарні «Фатебенефрателлі» отримали подарунки від Папи для своїх маленьких пацієнтів – два інкубатори для новонароджених виробництва «General Electric HealthCare», які Святішому Отцеві під час загальної аудієнції 21 листопада 2018 р. подарувала всесвітньовідома фармацевтична компанія «Bayer».

У вівторок, 18 грудня 2018 р., зранку, Папський роздавач милостині кардинал Конрад Краєвський та Головний виконавчий директор компанії «Bayer» в Італії Моніка Поджьо офіційно вручили інкубатор лікарні «Фатебенефрателлі». Під час церемонії відбулося також благословення інкубаторів для новонароджених. Понад 600 дітей щороку проходять лікування у відділенні інтенсивної терапії для новонароджених цієї лікарні. 80% з них народжені передчасно, вони – дуже слабкі, але, одночасно, сильні немовлята, які потребують постійної опіки і любові.

Інкубатор для новонароджених, подарований педіатричній лікарні «Дитятка Ісуса», буде відправлений одній з лікарень у Ефіопії, де ватиканська лікарня спільно з організацією лікарів «Africa Cuamm» втілює проект, спрямований на подолання високої смертності новонароджених. 

Джерело:    НОВИНИ ВАТИКАНУ

19.12.2018р. Б. / Церковно-екологічний календар на 2019 р. присвячений темі відповідальності за безцінний Божий дар – воду

Бюро УГКЦ з питань екології видало Церковно-екологічний календар на 2019 рік, який має за мету популяризувати вчення Церкви про відповідальність за Боже створіння – природу і є присвячений темі води, як безцінного дару Творця для всього людства, який маємо з вдячністю приймати і вживати в дусі відповідальності. 

Видання є повноцінним церковним календарем, в основі якого лежить розробка Патріаршої літургійної комісії. Рівно ж, календар містить екологічні дати міжнародного екологічного календаря.

Церковно-екологічний календар на 2019 рік є перекидним, А5 формату, складається із 32 сторінок, вміщає 12 світлин водних скарбів України. Кожна сторінка календаря у верхній частині містить унікальний водний дар Творця: річку, озеро чи водоспад, а також тематичну цитату Святого Письма про воду.

У нижній частині кожної сторінки міститься церковний календар відповідного місяця. Також тут можна знайти інформацію про основні церковні та громадські екологічні ініціативи в Україні та цілому світі.

В кінці календаря міститься компендіум вчення Церкви про Божий дар – воду. Тут подане вчення Святого Письма щодо покликання людини берегти створений Богом світ та вчення Церкви щодо відповідальності за Боже створіння, як важливого аспекту свідчення віри в сучасному світі. Особливий акцент поставлено на висвітленні спільної відповідальності за Божий дар – воду згідно з вченням Святішого Отця Франциска. Календар містить інформацію про водні дари Творця і їх стан в Україні, а також подає конкретні поради бережливого використання води у повсякденному житті кожної людини.

Бюро УГКЦ з питань екології висловлює подяку за надані фото річок, озер та водоспадів України Мінприроди, Державному агенству водних ресурсів України та п. Оксані Самань.

Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології

Джерело:  Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології

13.12.2018р. Б. / Ірландські акушерки та медсестри підтримали лікарів у протесті проти закону про аборти

Про-лайф асоціація медсестер і акушерок Республіки Ірландія приєдналась до числа стурбованих голосів, які наголошують, що багато ірландських медиків не хочуть брати участь в абортах і що країна не готова пропонувати послуги аборту, починаючи з 1 січня 2019 року.

«Як медсестри і акушерки, ми висловлюємо стурбованість лікарів-гінекологів, спричинену поспіхом запровадити послуги аборту… Наш голос не чують у сфері охорони здоров’я», - йдеться у заяві групи «Nurses & Midwives 4 Life Ireland» від 10 грудня.

«З нами ніхто не консультувався, а нове законодавство напряму впливає на нас. Ми стурбовані тим, який вплив матиме цей закон, а також безпекою жінок, оскільки не отримували жодних вказівок від нашого керівництва та спілки», - пишуть вони.

Група медсестер і акушерок таким чином реагує на новозапроваджений законопроект, який дозволятиме надання послуг аборту у всій країні. 5 грудня законопроект пройшов слухання в Ірландському Домі, а цього тижня розглядатиметься в Сенаті.

Цей законопроект був запроваджений після того, як в травні на референдумі народ проголосував за скасування Восьмої поправки до Конституції, яка на рівні закону захищала ненароджених.

Відповідно до березневого опитування, 70% лікарів загальної практики в Ірландії зазначили, що не хочуть проводити аборти. В листопаді близько 640 лікарів загальної практики підписали петицію, виступаючи проти зобов’язання скеровувати пацієнтів до інших лікарів на аборт. Минулого тижня під час загальної зустрічі лікарів, частина з них вийшли посеред зібрання на знак протесту, зазначаючи, що уряд не слухає їх, інформує CNA.

Джерело:  Воїни Христа Царя

12.12.2018р. Б. / Неомарксизм або подорож у безодню

Для початку хочу публічно підтримати позицію депутатів Івано-Франківської обласної ради, що виступили на захист сімейних цінностей, на захист українських дітей від пропаганди збочень. Аналогічні заяви підтримали більшість депутатів з 11 обласних та понад півсотні міських та районних рад. Впевнений, що з цією позицією можуть солідаризуватися всі представницькі органи місцевого самоврядування нашої країни.

Водночас мене, м’яко кажучи, здивувала позиція урядової уповноваженої  з питань гендерної політики, яка звернулася до Служби безпеки України з вимогою знайти і покарати ініціаторів рішень місцевих рад на захист сімейних цінностей.

Дуже сподіваюся, що неадекватну агресивну позицію урядової уповноваженої не поділяють більшість членів Кабінету Міністрів України.

Щоб знайти прихильників і захисників сімейних цінностей, гендерним активістам не варто турбувати контррозвідку. Адже це мільйони українців, що готові віддати життя за Україну, за свою родину, за своїх дітей і онуків. Навряд чи знайдеться така репресивна машина, що здатна зупинити всіх, хто збирається захищати свої сім’ї і дітей від бруду.

Може, урядова уповноважена не збирається починати з масових репресій, а має бажання, для початку, щоб спецслужби покарали лише ініціаторів цих заяв? Так, щоб знали своє місце, та не сміли більше й рота розтуляти. Але тоді потрібно кинути за грати всіх членів Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, а це не лише лідери провідних християнських конфесій, а й керівники мусульманських та іудейських громад України. З точки зору ЛГБТ, вони вчинили страшний “злочин”, одноголосно проголосувавши звернення до Верховної Ради не допустити ратифікації Стамбульської конвенції з емоційно привабливою назвою щодо захисту жінок, яка за змістом стала маніфестом гендерної ідеології.

Але я маю сумнів, що офіцери СБУ почнуть переслідувати громадян, яких урядова уповноважена та гендерний актив, що з гарним апетитом з’їдає мільйонні гранти, визначили як “злочинців”.

По-перше, у українських контррозвідників зовсім інші пріоритетні завдання, які продиктовані необхідністю захисту безпеки країни, а по-друге, у них також є сім’ї і діти, яких вони захищають, зокрема, і на фронті разом з військовими Збройних Сил, Нацгвардії, і всіма патріотами України.

Що ще привертає увагу в заяві урядової уповноваженої з питань гендерної політики, окрім вимог до силовиків розібратись з інакомислячими,  - це звинувачення незгодних з їх ідеологією у бажанні повернення до СРСР, підтримці “русского міра”, і навіть у підриві національної безпеки.

Якщо говорити про національну безпеку, то одна з реальних загроз для нашої країни - катастрофічне скорочення населення. Захисники традиційних сімейних цінностей, на відміну від організаторів гей-парадів, намагаються протистояти цій загрозі. Міцна повноцінна сім’я, що здатна народити, захистити та виховати дітей, сьогодні один із найважливіших факторів національної безпеки.

Звинувачення в “совковості”, в підтримці “русского міра” івано-франківських! рівненських! чернівецьких! та депутатів багатьох інших місцевих рад - брудна спроба зганьбити і відібрати в українців їх історичне коріння - традиційну сім’ю, християнську віру, патріотизм та відповідальність, приписуючи ці невід’ємні якості нашої нації апологетам “русского міра”.

“Русскій мір” не має нічого спільного з християнською вірою, сімейними цінностями і патріотизмом. Він базується на цинічній брехні, агресії і жорстокості, рабській покірності, і на тотальному пропагандистському зомбуванні мас. Всі інші атрибути служать лише для маскування його хижого оскалу.

Як випливає з заяви урядової уповноваженої, а також з аналогічних виступів гендерних і ЛГБТ-активістів, - брехня, агресивність, несприйняття християнського світогляду, традиційних сімейних цінностей, безапеляційне нав’язування власних ідеологічних штампів і пропаганда аморальності, - все це споріднює їх з “русскім міром”, не завжди за формою, але завжди за змістом.

Фактично під прикриттям правильних слів  про права людини, толерантність, захист жінок від насилля і т.п., суспільству нав’язується ідеологія неомарксизму.

Марксизм став ідеологічним фундаментом режимів багатьох країн, призвів до величезних кривавих жертв та трагедій ХХ століття. Здавалося б, він відкинутий на задвірки історії. Але ні, ця ідеологія починає повертатися в новій якості. І знову знайомий “привид бродить по Європі” та багатьох державах світу. Схематична сутність марксизму, модифікованого в різних ліворадикальних доктринах (ленінізм, троцькізм, сталінізм, маоїзм, ідеї Пол Пота і Чучхе тощо) - це боротьба за права “пригноблених” шляхом придушення “гнобителів”.

Наприкінці ХІХ і у ХХ столітті в ролі пригноблених, в залежності від ситуації і поставлених завдань, виступали: пролетаріат, безземельне зубожіле селянство, і навіть цілі народи.

Здобувши владу, політичні маніпулятори від імені “пригноблених” починали придушувати “гнобителів”, ухвалюючи необхідні їм для обгрунтування агресії закони, змінюючи конституції.

За відпрацьованою технологією проводилася активна пропагандистська робота, ну, і улюблена тема марксистів - пропагандистські паради, а як же ж без них. Необхідно, щоб всі відчували свою причетність і залученість.

У сучасних умовах неомарксизм пропонує суспільству боротьбу за права нових «пригноблених», призначаючи на їх роль емансипованих жінок, гомосексуалістів, лесбійок, трансгендерів тощо.

Ці ідеологічні кліше стають частиною програмних засад багатьох політичних партій і громадських організацій. Але вони не обмежуються реалізацією своїх ідеологічних доктрин в межах власних держав. Інтернаціоналізм, нав’язування своїх ідей іншим країнам - одна з головних ознак всіх модифікацій тогочасного та сучасного марксизму.

Для реалізації політичних задач і нав’язування суспільству ідеологічних “аксіом” і “штампів” традиційно використовується вбивання особливого статусу “пригноблених” в закони і Конституцію. Величезні ресурси вкладаються в пропаганду і вербування апологетів “нових ідей”. Дуже важливо для них почати промивати мізки з дитинства, нав’язуючи дитячим душам безальтернативність їх доктрин та потворне сприйняття себе і світу. Тому і лізуть до шкіл, виправляючи шкільні програми, створюють у вузах кафедри і лабораторії з видуманих предметів “гендерних досліджень”.

Нічого нового. Повна аналогія з нашим комуністичним минулим. Старші ще, мабуть, пам’ятають конвеєр з промивання мізків, що починався з дитячого садочку. Потім обробка в школі, університеті… Згадайте псевдонауковців з науковими ступенями на кафедрах “Наукового комунізму” або “Марксистсько-ленінської філософії”...

Змінивши Конституцію і закони, не забувши прописати кримінальну відповідальність для нових “гнобителів”, що прийшли на зміну буржуазії та землевласникам, можна переходити і до їх придушення.

Кого готують неомарксистські ідеологи на роль ворогів прогресивного людства? Тих, хто не згоден, що традиційні сімейні цінності - це стереотип, що відмирає, хто не згоден, що пропаганда гомосексуалізму - це благо для виховання дітей. Ну і, звичайно, насамперед, це релігійні діячі і просто щирі віряни, які називають збочення гріхом.

У чому повністю повторює неомарксизм своїх бородатих попередників, - це в ненависті до християнства, в нав’язливих спробах дискредитувати, принизити, зруйнувати церкву, або добитись її деградації. Адже Біблію не перепишеш, а в ній сказано, що Господь ну дуже не толерантно ставиться до збочень. Вона говорить, що створивши людину за своїм образом і подобою, Бог створив лише чоловіка і жінку - лише дві статі, а не сотню гендерів.

Я не перебільшую, у багатьох країнах ці тенденції вже стають реальністю. А починалось все це з “невинної” підміни в національному законодавстві Богом даної людям статі - чоловічої і жіночої, на “гендер” з неймовірною кількістю варіацій (андрогендери, бігендери, трансгендери…). Після цього вже достатньо логічно рівність статей підмінюється гендерною рівністю. Ну куди ж без “рівності”, і ось, будь ласка, відхилення, збочення і банальна неадекватність захищається законом і стає суспільною нормою.

Залишається ще внести деякі поправки до законодавства стосовно укладення шлюбів, усиновлення дітей, ну, і, звичайно, посилення кримінального переслідування незгодних… і ось, будь ласка, маєте “толерантне” суспільство, де немає місця носіям таких “стереотипів”, як віра, мораль, любов.

Багато наших чиновників для демонстрації європейськості люблять додати до своїх виступів тези про гендерну рівність або гендерну ідентичність. А можна ще якусь постанову прийняти “про антидискримінаційні заходи”... адже не шкода. Це набагато легше, ніж підняти економіку або реально боротися з корупцією. Тільки наша країна, як жодна інша, відчула на собі соціальні експерименти ідеологів марксизму і його різноманітних модифікацій. Може, вже досить експериментів?

Невже хтось хоче звернутися до своєї дитини: “Синку!” А у відповідь почути: “Я тобі не син, я поліморфний гендер-флюїд…”

Конституція і законодавство України надає рівні права для всіх громадян нашої країни, незалежно від їх статі, національності, віросповідання чи особливостей приватного життя. Але українська Конституція та закони не надають особливого статусу жодній соціальній групі, і жодних переваг для будь-якої ідеології, не дозволяючи використовувати для її просування державні інституції, тим більше, переслідувати тих, хто її не сприймає. І гендерна неомарксистська ідеологія не повинна бути виключенням!

Я не маю права судити тих, хто відносить себе до ЛГБТ-спільноти. Господь - суддя. Ніхто не може втручатися в приватне життя людей, або обмежувати гарантовані їм Конституцією права.  Але і ніхто не має права вимагати для себе особливого ставлення, тим більше закріплюючи його в законодавстві, нав’язувати суспільству свій спосіб життя, руйнувати суспільну мораль та традиційні цінності нашої нації.

Мої колеги переконували мене не друкувати цей матеріал. Нібито писати високопосадовцям на цю тему - моветон. Та й для політичної кар’єри це досить проблематично, адже багато послів провідних країн-партнерів хвацько марширували в Києві на останньому прайді (гей-параді), розмахуючи райдужними прапорцями. У цій темі задіяні величезні політичні, фінансові і інформаційні ресурси. Можуть в одну мить у ЗМІ зробити з тебе ретрограда, гальмо реформ, корупціонера, врешті-решт.

Але ситуація в світі змінюється достатньо динамічно, і багато політиків і громадських діячів починають розуміти життєву важливість відродження духовного, євангельського фундаменту, на якому свого часу була побудована велич провідних демократичних країн.

Не всі в Україні знають, що перемогу президенту Трампу в США забезпечили мільйони протестантів-християн. Адже він обіцяв не лише створити нові робочі місця, а й повернути до шкіл Біблію, зупинити неомарксистський атеїстичний наступ на справжні цінності. Впевнений, якщо Трамп виконає обіцяне, його оберуть і на другий термін.

Те, що ми називаємо моральним імперативом, по суті є Закон Божий. І ті, хто присвоюють собі право змінювати його на догоду своїм інстинктам і порокам, перетворюючи суспільство на сукупність осіб без статі, без моралі, наближають описаний в Біблії Армагеддон. Бо як тільки люди втратять свою сутність, Богом дану ідентичність, перестануть бути мужніми чоловіками і ніжними турботливими дружинами, втратять здатність любити, дарувати життя, ростити дітей, творити добро, людству прийде кінець. І цей сумний фінал буде повний болю і страждань.

Моторошно. Згоден. Запитаєте: “Що робити?”. Для початку відновити в національному законодавстві використання терміну “стать” замість штучно внесеного терміну “гендер”, та домогтися реалізації вимог, що містяться в зверненні Івано-Франківської,  Рівенської, Чернівецької, Запорізької, Полтавської, Сумської, Одеської, Херсонської, Черкаської, Житомирської, Київської, і багатьох інших рад.

Джерела:    turchynov.com

Воїни Христа Царя

03.12.2018р. Б. / Папа: наркотики – це рана нашого суспільства

Святіший Отець прийняв на аудієнції учасників Міжнародної Конференції на тему «Наркотики та залежності – перешкода цілісному людському розвиткові», яка від 29 листопада до 1 грудня 2018 р. відбувалась у Ватикані.

«У ці дні ви роздумували над темами та проблемами, пов’язаними із хвилюючим феноменом наркотиків та старих і нових залежностей, які перешкоджають загальнолюдському розвиткові. Уся спільнота в своєї цілісності покликана дати відповідь на актуальні соціокультурні динаміки та патологічні форми, що походять від секуляризованого культурного клімату, позначеного капіталізмом споживацтва, самодостатністю, втратою цінностей, екзистенціальною порожнечею, тимчасовістю зв’язків та стосунків», – цими словами Папа Франциск розпочав свою промову, попередньо привітавши учасників Міжнародної Конференції на тему наркотиків та залежностей, які у суботу, 1 грудня 2018 р., прибули до апостольського палацу у Ватикан, щоб зустрітись із Святішим Отцем.

Наркотики – рана суспільства

За словами Глави Католицької Церкви наркотики – це рана нашого суспільства, в пастку якої потрапляють багато людей. Вони є жертвами, які втратили свою свободу в обмін на це рабство, на цю залежність, яку можемо назвати хімічною. «Вживання наркотиків завдає величезної шкоди здоров’ю, людському життю та суспільству», – наголосив Вселенський Архиєрей, додавши, що усі ми покликані протидіяти виготовленню, розробці та поширенню наркотиків у світі. Завданням та обов’язком урядів є мужньо боротись із контрабандистами смерті.

Небезпеки, пов’язані з Інтернетом

Дедалі небезпечнішим стає також віртуальний вимір: на деяких веб-сторінках в Інтернеті молодь, а інколи й старші особи, стають жертвами заманювання і потрапляють у рабство, з якого дуже важко визволитись і яке спричиняється до того, що особи втрачають сенс життя, а іноді й саме життя.

Перед обличчям таких тривожних подій, Церква відчуває обов’язок започаткувати у сучасному світі таку форму гуманізму, що поверне у центр соціально-економічно-культурного дискурсу людську особу; мова йде про гуманізм, фундаментом якого є «Євангеліє Милосердя». Відштовхуючись від цієї основи, учні Ісуса знайдуть натхнення, щоб втілити у життя справді дієву душпастирську діяльність з метою полегшити, зцілити та оздоровити багато страждань, пов’язаних з численними формами залежності, присутніми серед людства.

Діяльність Церкви у справі боротьби проти залежності

  Церква, разом із державними та міжнародними суспільними інституціями і з різними освітніми установами, трудиться в усіх частинах світу, аби протистояти поширенню різних залежностей, докладаючи зусиль у запобігання, лікування, реабілітацію та реінтеграцію залежних осіб, повертаючи їм гідність, якої вони були позбавлені.

Щоб перемогти залежності, необхідна співпраця різних реалій, присутніх на певній території, впроваджуючи різні соціальні програми, скеровані на здоров’я людини, підтримку сімей та, особливо, виховання.

А на закінчення Папа наголосив, що він єднається з усіма побажаннями, які були підсумовані під час Конференції, зокрема, щоб була більш скоординованою політика щодо боротьби з наркотиками та іншими формами залежності, утворюючи мережі солідарності та близькості до тих, які позначені такими патологіями. Зазначаючи при цьому, що такі особи потребують допомоги та супроводу усіх нас.

Джерело:     НОВИНИ ВАТИКАНУ

28.11.2018р. Б. / Міжнародна конференція у Ватикані про запобігання різним формам залежності

Під час міжнародної конференція у Ватикані фахівці з 63 країн обговорюватимуть проблеми різних форм залежності з наукової, правової, соціологічної та душпастирської перспективи.

Не тільки наркотики, але й азартні ігри, психологічна залежність від інтернету, порнографії та сексуальна залежність – це сітка, в яку людина може легко потрапити в хвилинах слабкості й депресії, але цю сітку можна розірвати. Про це говорив отець Сеґундо Техадо Муньйос, Заступник Секретаря Дикастерії сприяння цілісному людському розвиткові, представляючи міжнародну конференцію «Наркотики й залежності – перешкода цілісному людському розвиткові», що проходитиме у Ватикані від 29 листопада до 1 грудня 2018 р. Презентація конференції відбулась у Ватиканському прес-центрі 26 листопада.

Явище нових форм залежності

До програми конференції входять виступи та дискусії за участю фахівців з 63 країн, які розглядатимуть проблему наркозалежності з наукової, правової, соціологічної та душпастирської перспективи. За словами о. Сеґундо Техадо Муньйоса, мета заходу полягає в тому, щоб зрозуміти явище нових форм залежності та обрати відповідні шляхи подолання проблеми. «Папа бажає, – додав він, – щоб ми зосередили свою увагу на людині та її цілісному зростанні. Проблема залежності є дуже актуальною, а її корінь завжди той самий: незадоволення людини стражданням, розчаруванням та невдачами. Якщо людина не знаходить діяльної опори, то починає шукати її в цих речах, в цих псевдорішеннях. Людина вільно потрапляє в пастку й вільно з неї виходить. Ми повинні допомогти їй правильно використовувати власну свободу».

Залежність – симптом духовного й психологічного спустошення

Отець Чарльз Намуґера, співробітник Дикастерії сприяння цілісному людському розвиткові, зазначив, що виступи включатимуть аналіз проблеми наркотиків і діючих міжнародних конвенції стосовно цього питання, з’ясовуючи ситуацію щодо виготовлення й торгівлі наркотичними речовинами в різних регіонах світу. Одна із сесій конференції буде присвячена іншим видам залежності: залежності від інтернету, азартних ігор та сексу. Після опису богословських, антропологічних й етично-душпастирських аспектів, розглядатимуться також шляхи запобігання й лікування різних форм залежності.

«Залежність – це симптом, – зазначив під час прес-конференції Ніколо Пізану, директор Вищого інституту психопедагогічних і соціальних наук. – Вона вселяється в людину в періоди її духовного та психологічного спустошення. Це симптом недуг, які можна вилікувати за допомогою цілісного виховання людини».

Джерело:    НОВИНИ ВАТИКАНУ

20.11.2018р. Б. / Важкі питання: відмова від дітонародження

«Я страждаю серйозним генетичним захворюванням і постійно приймаю ліки. Скоро я збираюся виходити заміж і хочу дитину. Але лікарі відмовляють мене, стверджуючи, що або дитина народиться з тяжкими дефектами через прийняті мною препарати, або я повинна буду припинити терапію і тоді ризикую втратити дитину, а якщо і не втрачу, то вона народиться з таким же захворюванням. Що думає Церква з цього приводу? Знаючи про ці ризики, чи можемо ми стати матір'ю і батьком? І якщо ні, чи можемо ми взагалі укласти дійсний шлюб, знаючи, що у нас не буде дітей? І як нам оберігатися?»

Учительство Церкви включає в себе заклик до відповідального батьківства і материнства.

Говорячи про відповідальне батьківство в енцикліці "Humanae Vitae", Папа Павло VI пояснює: «Залежно від фізичних, економічних, психологічних і соціальних обставин відповідальне батьківство здійснюється як за допомогою щедрого і зваженого рішення бачити численну родину, так і за допомогою рішення, прийнятого на підставі серйозних обставин і при повазі морального закону, уникати тимчасово або навіть на невизначений термін народження дітей» (10).

В описаній у запитанні ситуації, - хоча ми дуже мало знаємо про вірність лікарського судження в даному конкретному випадку, - автору питання, можливо, доречно було б утриматися від дітонародження. Зачаття дитини, коли достеменно відомо, що високий ризик патології, не можна назвати відповідальним актом.

Як видно зі слів Павла VI, рішення не мати дітей може бути прийнято на підставі серйозних обставин і на невизначений термін, що може означати на все життя. Однак - додає Святіший Отець - це рішення повинно супроводжуватися наміром дотримувати моральний закон. А моральний закон не допускає жодних форм контрацепції.

Тому в подібних випадках можна вдаватися до природних методів планування вагітності. Вони володіють високою ефективністю, всупереч твердженням і пропаганді багатьох лікарів, особливо в пострадянському просторі, які навмисне - в ім'я лобі виробників контрацептивів - оточують цей метод ореолом ненадійності. Серед таких методів можна назвати, наприклад, метод Біллінгса, симптотермальний метод. Цим методам навчають в сімейних консультаціях при католицьких парафіях у всіх країнах.

Використання будь-яких методів контрацепції є тяжким порушенням морального закону.

Те, про що Папа Павло VI говорив в "Humanae Vitae", продовжує думку Папи Пія XII, висловлену ще в 1951 році в промові до акушерок: «Подружжя можуть здійснювати своє право на інтимне життя також і в дні природного безпліддя. Тоді вони не перешкоджають і в жодній мірі не завдають шкоди реалізації природного акту і його природних наслідків. Перебувати у шлюбі означає завжди використовувати властивий йому вимір, допустимий тільки в цьому статусі. З іншого боку, відмовлятися від первинного обов'язку (дітонародження) постійно і свідомо, не маючи на те серйозних підстав, було б гріхом проти самої суті подружнього життя.

Від цього неухильного обов'язку можуть звільнити, навіть на тривалий час, аж до всієї тривалості шлюбу, серйозні підстави, які нерідко виникають з медичних, генетичних, економічних і соціальних причин. З цього випливає, що використання тільки неплідних періодів (для вступу в подружній зв'язок) може бути допустимо тільки в моральних рамках і при наявності вищеназваних обставин. Якщо ж, згідно розумних і справедливих суджень, немає подібних серйозних причин - особистих чи тих, що відносяться до зовнішніх обставин, - то намір подружжя постійно уникати дітонародження в подружньому союзі, продовжуючи повністю задовольняти свою чуттєвість, є не чим іншим, як наслідком фальшивої любові до життя і причин, далеких етичним нормам».

Автор питання пише саме про серйозні причини для уникнення дітонародження. Додамо до цього, що тим, хто дотримує закон Господній, який повністю відповідає потребам людини,  Бог дає безліч милостей. Порушення природного закону, вписаного в природу кожної людини, веде до порушень в усіх аспектах життя.

Ще раз повторимо, що про серйозність причин, які змушують уникати дітонародження в шлюбі, слід судити в залежності від кожного конкретного випадку і беручи до уваги не одну тільки думку. Наприклад, відомо, що деякі гінекологи досі переконують жінок в неприпустимості пологів після двох кесаревих розтинів або при наявності деяких захворювань. В інших країнах ті ж самі причини не фігурують в списку протипоказань для пологів, і навіть якщо є певні ризики, вони не настільки високі, щоб називати вагітність в цих випадках недоліком відповідальності. Багато що залежить від самих лікарів: на жаль, деякі з них, як ми знаємо, навіть при найменших ризиках рекомендують перервати вагітність або, якщо вона ще не настала, уникати її. Тому католикам, котрі сумніваються в тому, чи їх батьківство буде відповідальним, настійно рекомендується вислухати думку не одного, а декількох фахівців і, бажано, звернутися також в католицькі сімейні консультації, де можуть порадити лікаря, що поважає моральний закон.

Те ж саме можна сказати і про психологічні або соціальні обставини. У кожному конкретному випадку краще вислухати думку психолога і духівника.

Джерело:     Воїни Христа Царя

17.11.2018р. Б. / За 100 врятованих дітей – 6 років ув’язнення (photo+video)

Саме 6 років загалом провела у в’язницях Канади Мері Вагнер, відома у світі захисниця ненароджених діток. Її провина в тому, що вона постійно шукає шляхи потрапити до приватних абортаріїв, щоб у кімнатах відпочинку розповісти жінкам, які планують позбутись вагітності,  що аборт – це вбивство.

Декілька разів перед ув’язненнями їй пропонували компроміс – менший строк за обіцянку не наближатись до абортаріїв, але жінка не погоджувалась. За що отримувала багатомісячні ув’язнення. Вона вибрала страждати за Божі стандарти та цінність життя дитини.

Вперше Мері Вагнер була заарештована поліцією в 1999 році в медичній клініці в Ванкувері, де намагалася відрадити 16-річну пацієнтку від здійснення аборту і відмовилася покинути будівлю на вимогу персоналу. 

Вона залишилась у тюрмі у 2012 році на 9 місяців, після цього знову повернулась у 2014, і останній раз у 2016… У березні 2018 року вона вийшла на свободу, але продовжує свою боротьбу за права дітей.

В таких країнах як Польща Мері – героїня, але для содомістичної Канади – вона “порушниця”, яку слід тримати за гратами.

Жінка народилась в багатодітній католицькій родині, вчила в університеті анлійську літературу та французську мову, потім почала працювати з людьми з інвалідністю, а далі з вагітними жінками. З того часу Мері відчула покликання рятувати дітей, яких “готують на вбивство”.

Вона їде до абортарію,  заходить до кімнати відпочинку та дарує жінкам квіти, а далі просить залишити дитині життя, інколи на колінах…  Вже декілька разів її виштовхували з клінік, ображали, викликали поліцію… В одному з відео, яке виклали у мережу, видно, як її на колінах витягують з клініки та саджають до поліцейської машини…

Часто Мері в судовій залі мовчала – таким чином висловлюючи позицію підтримки ненародженим діткам, які не можуть говорити на свій захист. Є свідчення того, що близько 100 жінок відмовились від аборту після розмови з Мері.

Польський режисер Гжегож Браун навіть зняв документальний фільм «Не про Мері Вагнер» (пол. Nie o Mary Wagner), прем’єра якого відбулася в жовтні 2014 року в Варшаві. Фільм розглядає проблему абортів з точки зору культури, релігії і філософії і розповідає про діяльність пролайферів, які неодноразово проводили мітинги в підтримку жінки. 

В канадській пресі про Мері майже нічого не знайдеш – лише пролайфове видання  LIFESITEnews слідкує за біографією жінки та час від час публікує новини про це… А вона продовжує життя-боротьбу за права ненароджених…

Джерело:     РОДИНА

16.11.2018р. Б. / 17 листопада – Міжнародний день передчасно народженої дитини

Міжнародний день передчасно народжених дітей відзначається у світі з 2008 року, а затверждений він був з ініціативи Європейського фонду турботи про новонароджених пацієнтів (European Foundation for the Care of Newborn Infants, EFCNI). Ця подія просто здійснила прорив: адже передчасні пологи – це не поодинокі випадки. Щорічно близько 15 мільйонів дітей народжуються передчасно. Це в середньому кожна 10-та дитина. Недоношеність – одна з основних причин дитячої смертності у світі.

В Україні щорічно народжується орієнтовно 20 тисяч дітей передчасно, для виходжування яких необхідне високопрофесійне обладнання, досвідчені фахівці, спеціальні ліки і особливий догляд.

Колір, яким найчастіше позначають проблему недоношених діток – фіолетовий, саме тому, в цей день відомі особистості багатьох країн вдягають фіолетові елементи одягу та використовують цей колір для привернення уваги. В рамках міжнародного дня реалізуються проекти з підсвічування архітектурних споруд фіолетовим кольором, зокрема, у світі такі проекти було реалізовано з Ніагарським водоспадом, будівлею Емпайр-Стейт-Білдінг у Нью-Йорку та Босфорським мостом у Стамбулі.

Всеукраїнська Асоціація батьків передчасно народжених дітей “Ранні пташки”заснована мамами діток-поспішайок у 2016 році з метою інформаційної та психологічної підтримки родин, в яких діти народилися раніше терміну.

Джерело:     Комісія УГКЦ у справах ДОЗ

08.11.2018р. Б. / У Стрию стартував Курс для вагітних

6 листопада 2018 року, в Сімейній порадні Єпархіального інституту душпастирства подружжя та сім’ї свв. Йоакима і Анни, що у м. Стрию, стартував Курс для вагітних. Перша зустріч мала ознайомчий характер. Зокрема учасникам було представлено структуру курсу та коротко окреслено зміст кожного із занять.

Курс для вагітних передбачає десять зустрічей, впродовж яких майбутні батьки прослухають лекції лікаря акушер-гінеколога, лікаря неонатолога, консультанта з грудного вигодовування, консультанта із методів розпізнавання плідності, психолога та священика, які допоможуть з радістю пережити період вагітності та належно приготуватися до народження та виховання немовляти.

Метою курсу є допомогти побороти страх перед вагітністю, уникнути небажаних ускладнень при пологах, успішно адаптуватися до змін у подружжі після народження дитяти, належно приготуватися до Хрещення дитини, розвіяти некорисні міфи та стереотипи.

Зустрічі відбуватимуться двічі на тиждень по вівторках та четвергах при Сімейній порадні у м. Стрий, за адресою: вул. Шевченка, 80.

Джерело:     Прес-служба Стрийської єпархії УГКЦ

23.10.2018р. Б. / Подяка за Дар Життя

У суботу, 20 жовтня 2018 року Преосвященний владика Володимир, Єпископ-помічник Львівської Архиєпархії, відвідав парафію свщмч. Йосафата (м. Львів, вул. Замарстинівська, 134) у рамках святкування 10-ї річниці «Школи Народжувати».

Цей вид соціального служіння при парафіях покликаний формувати культуру відповідального батьківства серед молодих подружжів. Протягом цих років при парафії свщмч. Йосафата (а з 2017 – при церкві блаженного Миколая Чарнецького) такі курси приготування до пологів пройшло понад 500 пар. Деякі з них вже стали багатодітними сім’ями. З часом супровід пар перетворився у спільноту взаємопідтримки сімей.

Разом з викладачами інших філій прийшла привітати та підтримати випускників засновниця «Школи Народжувати» в Україні лікар НаПроТехнолог Зореслава Городенчук.

Під дитяче гомоніння, з яким вміло собі давали раду аніматори творчої студії «Руда Панда» та волонтери з парафіяльної молодіжної спільноти «Світло Христа», батьки мали змогу поспілкуватись з викладачами та поділитись між собою практичним досвідом.

Після привітань та свідчень сімей випускників Школи владика заершив Вечірню в подяку за Дар Життя. У своїй проповіді Архиєрей наголосив, що чудотворним покровителем матерів при надії та пологах є святий Герард, і відтепер «Школа Народжувати» матиме свого офіційного святого заступника.

Також владика порівняв 10 років діяльності Школи до Трояндового ювілею, де пелюстки квітів – це наші діти, колючки на стеблі – наші різні життєві випробування. Але стебло – зеленого кольору, кольору надії та Святого Духа.

Наприкінці кожній сім’ї було уділено Архиєрейське благословення та побажання множити та ростити майбутню спільноту.

Повідомив Максим Бондаренко, Координатор Осередку Відповідального Батьківства ЛА УГКЦ

Світлини Устима Хаварівського

Джерело:     Прес-служба Львівської архиєпархії УГКЦ

16.10.2018р. Б. / Всесвітній день дітей, що відійшли від нас під час вагітності чи після народження

15 жовтня 2018 року, у Всесвітній день дітей, які відійшли від нас під час вагітності чи після народження, в Архикатедральному Соборі святого Юра (м. Львів, пл. Св. юра, 5) відбулася молитва громадської організації «Слід Життя».

Члени спільноти, батьки, що втратили дітей до або невдовзі після народження, та всі небайдужі зібралися у Соборі на Божественну Літургію. У спільній молитві вірні дякували за дар короткого, але незабутнього життя їхніх дітей. У молитовному розважанні проповіді о. Павло Дроздяк, сотрудник Собору, наголосив, що Господь, Який дає життя, так само кличе із життя – але не до небуття, а до вічності у Його Любові.

По Літургії свічку, запалену у Святилищі Собору, урочисто винесли на площу Святого Юра, де перед пам’ятником Праведному Митрополиту Андрею відбулася мистецька акція і творення «Світлової хвилі» із запалених свічок. До акції долучився і Преосвященний владика Володимир, Єпископ-помічник Львівської Архиєпархії.

За словами сестри Юстини Голубець СНДМ, голови організації «Слід життя», члена-кореспондента Папської академії «Pro Vita», ця «Світлова хвиля» є частиною всесвітньої акції, присвяченої пам’яті дітей, які відійшли в лоні матері або незадовго після народження. Ця акція покликана привернути увагу суспільства до перинатальних втрат і до потреби опіки та допомоги сім’ям, які пережили таку втрату. ГО «Слід Життя» опікується батьками, які втратили дитину з невідомих причин, або ж через вроджену патологію. Саме жовтень у цілому світі присвячений спогадуванню дітей, які все ж таки залишили власний слід у світі, попри короткотривалість земного життя.

Світлини – Ірина Баранська-Вороніна

Джерела: офіційний сайт Собору святого Юра 

Прес-служба Львівської архиєпархії УГКЦ

04.10.2018р. Б. / Вулицями Дрогобича пройшла Молитовна хода на захист сім’ї та життя (+VIDEO)

30 вересня вулицями Дрогобича пройшла Молитовна хода на захист сім’ї та життя під гаслом «Сім’я – це найпрекрасніше, що створив Бог». Організували акцію Комісія у справах сім’ї та родини Самбірсько-Дрогобицької єпархії, а також ГО «Рух за життя».

Молитву та привітальне слово до учасників заходу виголосив Єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії Григорій (Комар). За словами єпископа, ця хода є нагодою подякувати Богові за українську родину. «З іншого боку, це можливість попросити в Господа благословення, щоб наші українські родини мали достатньо сили для подолання різних труднощів і викликів, які сьогодні зі щоразу більшою силою постають перед ними. Ідучи цією молитовною ходою, ми старатимемось застановитися у світлі Божого Слова, в атмосфері молитви над тим, яким є Божий задум щодо наших сімей», - наголосив єпископ.

Владика Григорій також відзначив мирний характер заходу: «Ми вийшли на цю ходу не проти когось і не хочемо нікого засуджувати, звинувачувати. Ми тільки хочемо зробити для себе самих іспит сумління, спитати себе: чи я є добрим сім'янином, батьком, матір'ю, сином, донькою». Проповідник зазначив, що завданням християнської сім'ї є заохочувати інших до сімейного життя.

Молитовна хода завершилася біля храму Блаженних священномучеників Дрогобицьких Северина, Якима і Віталія концертом християнської музики. Крім того, поряд із храмом відбувався ярмарок, під час якого було зібрано кошти для підтримки сімей, що перебувають у кризових ситуаціях.

Західне бюро «Живого ТБ» за матеріалами www.sde.org.ua

Джерело:   Департамент інформації УГКЦ

20.09.2018р. Б. / У Великобританії проведуть розслідування чому кількість дітей, що хочуть змінити стать, зросла на понад 4000%

Представники влади Великобританії хочуть знати причину шаленого зросту кількості дітей, які хочуть отримати «лікування» для зміни статі. За період останніх восьми років кількість дівчат, які вважають себе трансгендерними, зросла на 4500%, а хлопців – 1250%.

Як інформує «LifeSiteNews», представники Урядового управління у справах рівності розслідуватимуть який вплив на рішення дітей змінити стать мають соціальні мережі, а також чи доцільно лікувати медикаментами дітей, які ще не досягли статевої зрілості.

Як повідомляє «The Telegraph», майже у двох третіх дітей і підлітків, котрі хочуть змінити стать, раніше діагностували важкі психічні розлади. «Серед деяких лікарів присутнє занепокоєння, що дітям дають гормони без відповідного врахування довгострокових побічних ефектів, що можуть включати безпліддя та остеопороз», - йдеться у статті.

«Трансгендеризм – це психологічний розлад, а не біологічний», - наголошує доктор Мішель Кретелла, президент Американської колегії педіатрів.

«Активна промоція трансгендеризму спричинила до масивних неконтрольованих експериментів над дітьми та підлітками», - зазначає вона. – «Це зловживання дітьми».

Минулого року у Англії «800 дітей отримали ін’єкції з метою призупинити початок статевого розвитку, включаючи 10-річних дітей; частині з них також давали гормональні препарати для початку процесу зміни статі», - йдеться у статті «The Telegraph».

«Багатьох дітей стерилізують шляхом такого лікування і прирікають на пожиттєве токсичне лікування, щоб накинути протилежну стать», - зазначає др. Кретелла. – «Таке лікування… спричиняє різноманітні негативні наслідки: від серцево-судинних хворіб до діабету і раку».

Джерело:  Воїни Христа Царя

11.09.2018р. Б. / Складні запитання: ЕКЗ і штучна інсемінація

Чи можна назвати морально допустимими ЕКЗ, при якому не гинуть ембріони, і штучну інсемінацію?

Штучне запліднення роз'єднує два нерозривні аспекти – зачаття і єднання подружжя, – подібно до контрацепції, тільки з протилежною метою. Штучне запліднення передбачає маніпуляцію статевими клітинами з боку третіх осіб при відсутності взаємного дару подружжя один одному. Зачата таким чином дитина – не плід любові, а «продукт», виконаний фахівцем «на замовлення».

 «Передачу життя, – писав св. Іван XXIII, – самою природою довірено особистому і усвідомленому акту, і як такий він є суб'єктом премудрих законів Бога: недоторканних і непорушних законів, які треба визнавати і дотримуватися. Тому неприпустимо використовувати ті засоби і методи, які можуть бути прийнятними для передачі життя у рослин і тварин» («Mater et Magistra», 204).

 «Життя людини, – читаємо в інструкції Конгрегації віровчення «Donum Vitae», – отримує початок у зачатті, пов'язаному з єднанням батьків, не тільки біологічним, а й духовним: батьків, що стали єдиними завдяки шлюбу. Запліднення, що відбулося поза тілами пὀдругів, відповідно до самого цього факту виявляється позбавленим тих аспектів і ціннісних вимірів, які виражаються в мові тіла і в єднанні людських особистостей» (2,4 в).

Загибель надлишкових ембріонів обтяжує моральне зло, пов'язане зі штучним заплідненням, але вона не є головною проблемою. Документ Конгрегації віровчення підтверджує неприпустимість такого методу навіть у випадку, якщо жоден ембріон не гине.

Інструкція «Donum Vitae» дає також такі вказівки: «Гомологічна штучна інсемінація всередині подружжя не може застосовуватися, крім випадку, коли технічний засіб не заміщає статевий акт, але діє як полегшення і допомога в досягненні його природної мети» (6).

Таким чином, оцінюючи моральну допустимість штучної інсемінації, треба визначити, чи замінює вона сам статевий акт або ж є лише допомогою для досягнення його природної мети.

У першому випадку штучна інсемінація морально неприйнятна, оскільки йдеться про отримання гамет шляхом генітальної маніпуляції. «Медичне втручання поважає гідність людини, коли воно спрямоване на сприяння подружньому акту, полегшуючи його здійснення або допомагаючи йому досягти своєї мети після того, як його здійснили нормальним способом» (II, 6), – читаємо в документі «Donum Vitae». Тому «технічний засіб, що полегшує подружній акт або допомагає досягти його природних цілей, є морально допустимим. Якщо ж, навпаки, втручання замінює собою подружній акт, воно є морально неприйнятним» (II, 6).

Материнство і батьківство мають величезну цінність, але йдеться і про окрему людську особистість, яка народжується на світ. Ця особистість має гідність і вимагає настільки ж величезної поваги.

Ось що говорить з приводу різних методів подолання безпліддя керівництво Конгрегації віровчення «Dignitas Personae», присвячене гідності людської особистості:

«Що стосується лікування безпліддя, нові медичні технології повинні поважати три фундаментальних блага: а) право на життя і фізичну цілісність кожної людської істоти від моменту зачаття до природної смерті; б) єдність подружжя, яке перебуває у взаємній повазі пὀдругів права стати батьком і матір'ю тільки один через одного; в) специфічно людські цінності сексуальної сфери, які вимагають, щоб зачаття людської особистості відбувалося як плід специфічного акту любові між пὀдругами».

Крім того, стверджується: «Безумовно, допустимі ті втручання, які націлені на усунення перешкод для природної фертильності, як, наприклад, гормональне лікування безпліддя гонадного походження, хірургічне лікування ендометріозу, лікування непрохідності маткових труб або мікрохірургічне відновлення їхньої прохідності. Усі ці техніки можуть розглядатися як справжнє терапевтичне втручання в тій мірі, в якій, вирішивши проблему, що лежить в основі інфертильності, пара може здійснювати подружні акти з прокреативним результатом без потреби для медика безпосередньо втручатися в сам подружній акт. Жодна з названих технік не заміщає собою подружній акт: тільки він залишається гідним по-справжньому відповідального дітонародження» (13).

Джерело:     Воїни Христа Царя

06.09.2018р. Б. / 11 вересня – день пам’яті жертв узалежнень в Україні

11 вересня – день пам’яті усікновення чесної голови святого Івана Хрестителя, церковна спільнота УГКЦ творить спільну молитву за жертвами узалежнень в Україні.

Проблема різного роду залежностей набула в Україні масштабів епідемії. Зараз достеменно уже ніхто не може назвати кількість людей, залежних від алкоголю, наркотиків, азартних ігор… Однак їх кількість вимірюється мільйонами, і ми щоденно зустрічаємо їх на вулицях наших міст і сіл; вони приходять на наші святкування як друзі, сусіди чи колеги по роботі, а, можливо, вони є у нашому родинному чи сімейному колі. Якщо комусь із нас довелося контактувати із залежною особою, то, згадуючи усі неприємні моменти спілкування –  образи, неправду, маніпуляцію чи агресію з боку залежної особи стосовно нас, – не можемо так легко визнати, що ця людина є «жертвою». Радше самі себе почуваємо скривдженими і «жертвами». Та спробуймо поглянути на залежних людей очима віруючої людини, дослухавшись до євангельської науки.

Жертва – це людина, яка потрапила в пастку через підступність і злобу якогось ворога. Той, хто розставляє пастки для душі людини, – це духовний ворог людства, батько усілякої неправди – диявол (пор. Ів. 8,44). Видаючи зло за добро, вводить людей в оману, зароджує в їхніх душах пристрасть, непереборну прив’язаність до іншої людини, предмета чи речовини. Так діє він і стосовно тих, кого ловить у пастку залежності.  Поволі й непомітно для людини ставить алкоголь, наркотик чи азартні ігри в центр їхнього життя. Коли людина стає залежною, то навіть будучи свідомою цього, не може відмовитися від джерела узалежнення. Навпаки, заради пережиття чергового задоволення готова обманювати, сваритися, принижувати, красти чи навіть убивати… Людина залежна, роблячи такі страшні вчинки, вже не належить собі, в її серці живе пристрасть, через яку диявол не дозволяє їй бути собою, віддаляє її від своєї ідентичності, родичів та друзів, а що найтрагічніше – від  Бога!

Зауважмо, що ніхто із залежних не бажав собі долі алкоголіка, наркомана чи «ігромана». Кожен з них, однак, дозволив собі відступити на крок від правди про взаємини Бога і людини:

• що єдине джерело істинної радості – це життя з Господом, до якого закликає псалмоспівець (Пс. 34,9);
• що єднання з Богом неможливе без виконання Його святої волі (Ів. 14,23);
• що чеснота тверезості є одним із фундаментальних духовних засобів для осягнення вічності (пор. 1Кор. 6, 9-10).

Сьогодні чимало наших братів і сестер у Господі добровільно йдуть дорогою загибелі, неухильно наближаючись до пастки залежності. Для багатьох християн відступ від правди заповідей Господніх у цьому питанні став непомітним. Так, наприклад, перетворити християнське свято на застілля з пияцтвом, віддячити за допомогу в якійсь справі алкоголем, примусити свого гостя вжити спиртне, пригостити алкогольно залежного спиртним,  закрити очі на вживання неповнолітньою дитиною алкоголю чи наркотиків або свідомо пригостити  неповнолітню дитину алкоголем – стало звичним явищем. У день пам’яті жертв узалежнень згадаймо слова сказані Господом через пророка Ісаю: «Горе тим, що зло видають за добро!» (пор. Іс. 5,20).

Підносячи спільну молитву до Господа за жертвами узалежнень, Церква заохочує усе українське суспільство усвідомити, що саме жива християнська віра може допомогти нам подолати це всенародне лихо. Дослухавшись до науки Церкви щодо збереження чесноти тверезості, можемо зробити чимало практичних висновків, які стануть дієвою допомогою жертвам узалежнень.

Творімо молитву за переставлених у вічність, які померли внаслідок узалежнення. З любові до ближнього ми покликані пам’ятати і про тих, хто легковажно пробудив у своїй душі пристрасті, які руйнують і забирають в людини здатність турбуватися про спасіння власної душі та приводять до передчасної і неприродної смерті.

Супроводжуймо молитвою, словом і ділом милосердя близьких залежної особи. Зокрема, берімо участь у житті членів родини, де є узалежнення, через складення присяги в Золоту книгу тверезості в наміренні за зцілення залежної людини.

Виховуймо власних дітей у любові до чесноти тверезості. Будьмо добрим прикладом у святкуванні та прийнятті гостей, де не має місця пияцтву, а святкова зустріч стає нагодою прославити Бога.

Віддячуймо за добрі діла і допомогу нашим доброчинцям засобами, які не суперечать християнським моральним засадам.

Творячи молитву за жертв узалежнень, згадуймо й тих, кого залежність іншої людини торкнулася у надзвичайно трагічний спосіб – це жертви дорожньо-транспортних пригод, спричинених водіями в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, жертви різних хуліганських вчинків, пограбування, зґвалтування чи розбою, вчинених особами в стані зміненої свідомості та багатьох інших трагічних ситуацій, де алкоголь є посередником, через якого християнин стає жертвою духовного ворога, що намагається знищити людину.

Будьмо пильними, дорогі брати і сестри, у боротьбі за власне спасіння. Дбаймо, отже, про себе і про тих, хто в своєму житті недобачив тієї небезпеки, яку духовний ворог несе через вживання спиртного, наркотичних речовин, захопленням іграми.

Нехай святий Предтеча Іван Хреститель, який за своє земне життя не торкнувся п’янкого напою, бо відкрив своє серце для найбільшого джерела радості – Бога, буде нам добрим прикладом у веденні достойного християнського життя. Дбаймо про відновлення та утвердження чесноти тверезості в нашому народі!

Прохання на сугубій єктенії під час богослужіння (молитви) за жертвами узалежнень в Україні

Ще молимося за молодь нашої парафії, щоб споможені Твоєю благодаттю ревно дбали про дар здоров’я, плекали чесноту тверезості і не дозволяли затьмарити в собі образ і подобу Божу гріхами пияцтва, вживання наркотиків, азартними іграми, просимо Тебе, Господи, вислухай і помилуй.

Ще молимось за усіх парафіян благословенних даром батьківства, щоб добрим прикладом власного життя заохочували і настановляли дітей своїх до життя у тверезості і допомогли їм належно цінувати Твій величний дар здоров’я, просимо Тебе, Господи, вислухай і помилуй.

Ще молимося за зцілення поневолених алкогольним, наркотичним, ігровим чи іншим узалежненням. Подай їм, Господи, зрозуміння свого стану, просвічення їхнього затьмареного розуму і духа, зціли їхнє пожадання, утверди їх у чесноті стриманості, відроди їхню турботу про спасіння власної душі і мир у їхніх родинах та даруй їм ласку свободи Твоїх дітей, просимо Тебе, Господи, милостиво вислухай і помилуй.

Ще молимося за тих, хто зазнав кривди, душевних страждань, втратив здоров’я через дії людей в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Зішли, Господи, в їхні серця любов, щоб пробачили кривдникам та віднайшли через Твою благодать радість життя і завжди відчували Твою присутність, благаємо Тебе: вислухай і помилуй.

Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорон здоров’я

Джерело:  Воїни Христа Царя