ЗАХИСТИМО МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ!



ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

***

ЗАХИСТИМО МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ!

На цьому блозі викладатиметься інформація та інші матеріали для ВСІХ людей, бажаючих взяти участь у безстроковій АКЦІЇ "ЗАХИСТУ ЖИТТЯ"...

Слава Ісусу Христу!

Любі, у Христі Ісусі, брати й сестри, щановні відвідувачі моїх приватних блогів, новий блог, присвячений для поширення у мережі вкрай необхідної інформації про ЗАХИСТ та ЗБЕРЕЖЕННЯ ЖИТТЯ, усім, ще ненародженим дітям, але повноправним особам української нації, даним нам у дар від Небесного Отця...

ЗАКЛИКАЮ ВАС брати активну участь у позатерміновій акції - ЗАХИСТИМО МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ!

З повагою, сл.Б. Леонід.

30.04.18

30.04.2018р. Б. / ІСТV: Помилка чи провокація

Численні визначення терміну журналістика в унісон твердять, що головним її завданням є «забезпечення всебічного й об’єктивного інформування про соціальну дійсність» або ж «створення панорами реальної дійсності» і таке інше.

Так написано в академічних підручниках, але насправді в Україні хіба все навпаки і замість слів «об’єктивного інформування» треба розуміти «заангажованого дезинформування», а замість «реальної дійсності» мабуть справедливіше вживати «сюрреального навіювання».

Одним з недавніх наочних прикладів цього є випуск новин «Факти» на каналі ІСТV за 16 квітня з ведучою Інною Шевченко (можна переглянути в Ютуб). У випуску поміж інших новин ведуча безапеляційно заявила, що ось мовляв «Тисячі поляків вийшли на мітинг у Варшаві. Вимагають скасувати заборону на аборти». При цьому відеокартинка представляє велетенський натовп жінок і мужчин з великою кількістю плакатів. А трохи далі, коли камера вихоплює на чолі колони гурт постатей у чорному вбранні коментатор подає сентенцію пов’язану з минулими подіями, але чомусь «випадково» прив’язану саме до цих «чорних постатей»: «жінки одягалися в темне на знак трауру за їхні гендерні права».

Важко сказати на що розраховували журналісти ІСТV, продукуючи цей брудний пасквіль. Можливо вони були переконані, що українці не знають латинки і не зможуть прочитати польських написів, не зуміють співставити текст з картинкою, а може вони взагалі не сприймають українських глядачів за людей розумних, діючи за принципом (вибачайте за жаргон) «лох і так схаває».

Дивовижна непрофесійність і нахабство фальсифікаторів з ІСТV. Бо незрозуміло з якого дива цих нібито «прихильників абортів» благословляють польські священики, а вдягнені у чорне «оборонці гендерних прав» – це чомусь монахині і духовенство.

А супровідний текст диктора на фоні написів на плакатах це взагалі верх цинізму. Ось, що там було написано:
«Nie popieram aborcje» ‑ «Не підтримую аборт»;
«Zarodek to dziecko» ‑ «Ембріон це дитина»;
«Tak dla życia» ‑ «Так життю»;
«Marsz świętości życia» ‑ «Марш святості життя»;
«Nie lękajcie się życia» ‑ «Не бійтесь життя».

І ще багато-багато інших великих і малих плакатів проти убивства ненароджених дітей. Направду тут нема, що коментувати.

Найменше, що ми можемо зробити – це викреслити із своєї свідомості канал ІСТV, як брехливий і провокаційний. А ще розповісти про це своїм родичам та друзям.

Натомість керівництво каналу мало би вибачитись перед українським глядачем бодай під претекстом «прикрої технічної помилки». Хоча, гадаю, на це їм не вистачить сміливості та й благословення (тобто дозволу) замовників цієї примітивної фальсифікації.

Зенон Боровець

Джерело:  Воїни Христа Царя

26.04.18

26.04.2018р. Б. / Нетрадиційна орієнтація: міфи і правда

Складність  питання сексуальної орієнтації – топова тема сьогодні. Пропонуємо вам декілька акцентів о. Адама Шустака про міфи та правду довкола гомосексуальної орієнтації.

Якщо перегорнути величезні обшири літератури – духовної, наукової, не вдасться знайти якогось певного дослідження, де б гомосексуалізм був визнаний як вроджена, невідворотна особливість організму – гену гомосексуалізму не існує.

Те, що справді існує і що є, без сумніву, дуже важливо – це те, що є так звані “задатки”. Деякі люди народжуються зі схильністю до того, щоби їхня орієнтація була гомосексуальною. Однак це не означає, що такі люди стовідсотково стають гомосексуалістами. Справді, ця схильність може бути дуже сильною.

Незважаючи на те, що зараз модно говорити про три види сексуальної орієнтації – гетеросексуальну, гомосексуальну та бісексуальну, насправді єдиною, заснованою Богом, є гетеросексуальна орієнтація.

Інші названі – це прояв сексуального відхилення, саме – відхилення.

Дуже часто проблема гомосексуалізму розвивається із того, що у момент  дорослішання хлопці (зараз йдеться про прояви гомосексуалізму у чоловіків) не мають належного середовища, щоб відкрити і зрозуміти свою чоловічність – у них немає прикладу чоловічності.

Якщо ніхто не допоможе вибудувати такої статевої ідентичності хлопцю, він починає про цю чоловічність “мріяти”. Такий хлопець закохується у чоловічність, якої нема, марить статевістю.

Гомосексуалізм є свого роду прагненням осягнути того, чого немає. Ключовим періодом у цьому процесі є вік 4-5 років. Перші роки життя хлопчика, як і дівчинки, дуже сильно пов’язаний зі світом матері. І за умови, що у нього є схильність до гомосексуалізму,  у віці 5-6 років він не отримає підтримки, зразка поведінки у світі як чоловік від батька, який показує, як функціонувати у світі, то він щораз більше і більше вимальовуватиме у своїй уяві, а потім шукатиме цього зразка.

Наступним ключовим етапом є момент першого сексуального досвіду. Якщо такий хлопчина зустрічає свій омріяний зразок і доходить до дій – від того часу відбувається визначення і формування гомосексуальної орієнтації.

Звідки і чому є така схильність? Хіба те, що люди народжуються такими, не є добре? Ні, бо ми живемо не у тому світі, який запланував Бог, а у світі, в який увійшло зло. Саме через його втручання порядок Божий є змінений і тому  схильність до гомосексуалізму не є доброю, не є Божим задумом щодо людини.

Хоча зараз в наукових колах гомосексуалізм не визнають за відхилення, варто пригадати, що до 1973 року його таким вважали, а рішення про скасування цього було достатньо політичним.

У Біблії знаходимо чітку відповідь на питання про гомосексуалізм – і це річ гріховна.

Слід розрізняти, що сексуальна орієнтація не є гріхом сама в собі. І людина з сексуальною орієнтацією не є грішником за умови, якщо не чинить гомосексуальних актів.

І ніколи в церкві не буде схвалення гомосексуалізму як нормального способу життя. Але це не значить, що для таких людей Церква закрита. Ні в якому разі. Церква для того, щоби допомогти їм вийти з гріха.

Гріх ніколи не може бути нормальним і прийнятним способом життя, тому тим, хто має таке випробування, варто боротися та постійно важко працювати над собою.

Адаптувала Тетяна Трачук

17.04.18

17.04.2018р. Б. / Павло VI: захисник життя ненароджених, або 2 чуда врятованого життя

В цьому році, коли блаженний Папа Павло VI буде оголошений святим, Церква відзначить 50-річчя його енцикліки Humanæ Vitæ, присвяченій захисту життя. У цьому документі знайшла вираження велика любов блаженного Папи до життя, яка проявилася також в чудесах, що проклали шлях до його беатифікації і канонізації.

На думку о. Антоніо Мараді, постулатора Канонізаційного процесу, завдяки цим чудам Павло VI і після смерті не перестав бути дієвим захисником зачатого життя, яке він послідовно відстоював у своєму віровченні з катедри апостола Петра.

В обох визнаних чудах за заступництвом Папи Павла VI були врятовані ненароджені діти, причому в обох випадках самим матерям не загрожувала смертельна небезпека. В обох випадках це була вже не перша їхня вагітність. В обох випадках вона могла закінчитися або абортом, або викиднем, або серйозними патологічними наслідками у дітей. В обох випадках лікарі радили зробити аборт. Незважаючи на це, обидві дитини з'явилися на світ і після народження добре себе почувають.

Ці чудеса стали вражаючим свідченням Божого підтвердження віровчення Церкви, дане в енцикліці Humanæ Vitæ, в якій, між іншим, сказано:
«Відповідно до основоположних принципів людського і християнського бачення шлюбу, ми повинні ще раз заявити, що абсолютно неприпустимим в якості дозволеного засобу регулювання народжуваності є свідоме переривання вже розпочатого процесу вагітності, а, перш за все, безпосередній аборт, навіть якщо він робиться з терапевтичних міркувань»
(Ср. Павло VI. Енцикліка Humanæ Vitæ, 14).

Саме в такій ситуації опинилася в 2014 р. Ванна Піраната, дружина Альберта Тальяфери: коли вона була вагітна другою дитиною, їй запропонували зробити аборт. На 13-тижні вагітності жінку госпіталізували, виявивши загрозу переривання вагітності через передчасний розрив амніяхарияльних мембран, що викликало витік амніятичної рідини, або навколоплідних вод.

Лікарі повідомили, що в такому випадку може бути викидень, але цього не сталося, і через кілька днів жінку виписали з лікарні. Вагітність тривала, хоча у пацієнтки як і раніше спостерігалася втрата крові і витік амніятичної рідини.

У цій небезпечній ситуації лікарі з терапевтичних міркувань радили зробити аборт, але пані Піраната і її чоловік відмовилися від цього.

Один з друзів нагадав їй, що папа Павло VI, який в той час був оголошений блаженним, зробив чудо для ненародженої дитини. Жінка разом з чоловіком і сином відвідала святиню, де любив бувати блаженний - костел Діви Марії Доброї в Бреші, і почала щодня молитися через його заступництво про успішне завершення її дуже складною вагітності.

Нарешті, незважаючи на ряд госпіталізації і безперервну втрату амніятичної рідини, 25 грудня 2014 року на світ з'явилася Аманда Павла Тальяфери.

Вона народилася дуже рано, в гестаційному віці, який становив лише 26 тижнів, і була негайно доставлена в неонатальне відділення інтенсивної терапії. Через три дні її життю вже ніщо не загрожувало, і новонароджену дитину направили в лікарню для подальшого медичного спостереження. Вона була остаточно виписана 11 квітня 2015 р хорошому стані, отримавши друге ім'я на честь блаженного, який врятував їй життя.

Постулатор Канонізаційного процесу Павла VI зазначив, що дитина знаходиться під безперервним контролем і до цього часу зі здоров'ям у дівчинки все добре. З медичної точки зору це можна вважати дивом, оскільки дитина протягом трьох місяців була практично позбавлена необхідної для її нормального розвитку амніятичної рідини, а тому важкі патології або навіть викидень були практично неминучими.

Зрештою, це друге чудо, яке сталося завдяки заступництву бл. Павла VI, стало схожим на те, що проклало шлях до його беатифікації. Те перше чудо сталося в Сполучених Штатах в 2001 р. ненароджена дитина була в критичному стані після перенесеного розриву органів.

У цьому випадку також треба було чекати викидня або важких патологій, тому і там лікарі запропонували жінці зробити аборт з терапевтичних міркувань.

Однак мати відмовилася і за порадою однієї італійської черниці почала молитися про успішне закінчення вагітності через заступництво Павла VI, чий беатифікаційний процес тоді проходив. Її молитви були вислухані: через 8 місяців вагітності жінка народила здорову дитину, з якою досі все добре.
Спочатку про диво з народженням Аманди Тальяфери не було повідомлено тим, хто проводив процес канонізації бл. Павла VI, і о. Антоніо Мараді випадково дізнався про нього з інтерв'ю, опублікованого в одній з місцевих газет. Постулатор порахував це знаком від самого блаженного Папи, який начебто хотів їм сказати, щоб вони більше не шукали чуда, оскільки чудо вже сталося.