28.12.2018р. Б. / Не сповідався за багато років: що робити?

Сповідь – це очищення. Сповідь – це Таїнство. Сповідь – це духовний подвиг, що вимагає систематичності.

Однак нерідко християни відходять від дотримання Господніх настанов і не навідуються до сповідальні довгими роками. Комусь здається, що сповідь потрібна, коли відчуваєш тягар на душі, інші відчувають невпевненість або бояться реакції священика через таку тривалу відсутність.

Тоді справжня вартість і сенс Таїнства втрачаються, бо ж християни забувають, що головна мета сповіді – стати на крок ближче до Бога, почути його слово, отримати пораду, настанову та, зрештою, покуту. Священик – тільки посередник між християнином і Господом.

Християнин має приймати Кров і Тіло Христа щоразу, як відвідує Службу Божу. Принаймні раз у тиждень, у неділю повинен приступити до Причастя. Це Божа Благодать, тому нехтувати нею, перебуваючи у храмі – щонайменше нерозумно. Тільки регулярна участь у Святій Євхаристії може зробити людину вірним виконавцем Божої Волі, Служителем Найвищої Істини.

Сповідь перед Причастям – це не тільки благочестива традиція, а й чудова нагода зробити «роботу над помилками» і в духовному, і у світському житті.

Позбутись від невпевненості перед Сповіддю, навіть якщо ви не приступали до Таїнства дуже довго, допоможуть ці поради:

1. Іспит совісті.

До Сповіді треба приготуватися: ретельно осмислити всі гріхи, що вчинив за тривалий час. За необхідності записати на аркуші паперу. Його можна використовувати на Таїнстві.

Не обходиться без труднощів: зазвичай ми пам’ятаємо «великі» гріхи, а ті, що здаються нам менш суттєвими, не згадуємо. Однак то пастка диявола: найбільший гріх – гординя, що переконує людину у власному всевладді – нерідко залишається непоміченим.

• Не бійтеся налякати священика.

Повірте, богослужителям вже доводилося чути вражаючі списки  і не раз. Отець добре знає Святе Письмо – навряд чи вам вдасться назвати вчинки, про які священик дізнався би вперше.

Якщо ви не назвете свого гріха, прощення отримати не вдасться – зате дістанете нагоду «збагатитися» ще одним гріхом – замовчуванням лихого вчинку на Сповіді.

• Ознайомтеся з розкладом проведення Таїнства Сповіді у храмі або домовтеся із священиком особисто.

Сповідь після тривалої перерви вимагає більшої зосередженості і уваги, ніж зазвичай. Тому краще призначити сповідь в індивідуальному порядку або прийти до церкви у спеціально відведені години.

• Уточнення – не зайві.

Приступаючи до Сповіді, ви можете звернутися до священика і сказати: «Отче, це перша моя сповідь за 5 років. Ось мої гріхи: …»

Не кваптеся і зосереджуйтеся на кожному вчинку, про який жалкуєте. Пам’ятайте, що немає великих і малих гріхів: кожен проступок – то крок проти Бога.

• Після сповіді – покута.

Мета священика – провести християнина на праведний шлях духовних пошуків. Для цього після сповіді отець призначає «покуту» (епітимію) – це може бути перелік молитов або певна дія, що її необхідно виконати, аби отримати прощення за конкретний гріх.

• Подякуйте Богу за цю благодать.

Нерозкаяяний гріх – стіна між людиною і Господом. Таїнство сповіді – руйнування цієї стіни; ліки для душі.

(Молитва після сповіді)

Безконечно Милосердний Господи! Дякую Тобі від усього серця, що Ти простив мені мої гріхи й очистив мою душу. Допоможи мені, Господи, щоб я назавжди став Твоєю доброю й вірною дитиною; надалі обіцяю ніколи більше не грішити й уникати всього, що мене доводить до злого.

Пречиста Діво, Богородице Маріє! Небесною силою і благодаттю допоможи мені якнайкраще виконувати Волю Божу, будь моєю Заступницею перед Богом.

Святий Ангеле Божий, Охоронцю і Заступнику мій, бережи мене від усього злого. Амінь.

Пам’ятайте, що немає гріха, якого не відпускає Господь. Але є гріхи, в яких не хочуть розкаятися люди. Сповідь потрібна, аби омити душу. І бодай спробувати більше її не бруднити.

Переклад Ірини Яремчук

Джерело:      dyvensvit.org

26.12.2018р. Б. / Папа: Господь принесе полегшення любій Україні, що з нетерпінням прагне миру

У цьогорічному різдвяному посланні Святіший Отець заохотив наново відкривати дар братерства, особливо бажаючи цього тим регіонам, які спраглі миру.

«Нехай же Господь, Який народжується, принесе полегшення любій Україні, що з нетерпінням прагне наново повернути тривкий мир, який все ще запізнюється. Лише з миром, що шанує права кожного народу, країна зможе піднятися після зазнаних страждань та відновити гідні життєві умови для своїх громадян. Запевняю свою близькість християнським спільнотам цього регіону та молюся за те, щоб могли будуватись стосунки братерства та дружби», – сказав Папа Франциск, виголошуючи різдвяне послання до Риму та до світу.

Опівдні, 25 грудня 2018 року, Глава Католицької Церкви з’явився у центральній лоджії ватиканської базиліки Святого Петра в супроводі кардинала-протодиякона Ренато Рафаелло Мартіно та кардинала Кевіна Джозефа Фарелла, Префекта Дикастерії в справах мирян, сім’ї та захисту життя. Після виконання італійського та папського гімнів, Глава Католицької Церкви звернувся з традиційним посланням «Urbi et Orbi»

Бог – наш Отець, а ми – брати й сетри

Свої роздуми Святіший Отець присвятив темі братерства. Десять разів це спово прозвучало з його уст. «Що ж нам каже оте Дитя, народжене для нас з Пречистої Діви Марії? Яким є загальне послання Різдва? Воно каже нам, що Бог є добрим Отцем і ми є братами й сестрами. Ця істина лежить в основі християнського бачення людства. Без братерства, яке нам дарував Ісус Христос, наші зусилля на користь справедливішого світу є неспроможними, а навіть найкращі проекти ризикують перетворитися в бездушні структури», – сказав він, промовляючи до паломників з різних країн світу, які заповнили площу Святого Петра, та до всіх тих, що в ці хвилини єдналися з нею за посередництвом засобів комунікації.

Папа побажав братерства «між людьми кожного народу й культури», між «людьми відмінних ідей, але здатних взаємно шанувати та вислухати одні одних», між людьми різних релігій», адже «Ісус прийшов об’явити Боже обличчя всім, хто Його шукає».

Відмінності – не втрата, а збагачення

«Своїм втіленням Божий Син показує нам, що спасіння проходить через любов, прийняття, пошану до нашої убогої людської природи, яку всі ми поділяємо серед великого розмаїття етнічних груп, мов, культур…, але ми всі брати й сестри в людській природі! Отож, наші відмінності не є втратою чи загрозою, вони є багатством», – наголосив Папа, скеровуючи свою думку до тих частин світу, які особливо потребують «наново відкрити узи братерства, які єднають нас, як людей, і поєднують всі народи».

Глава Католицької Церкви побажав відновити діалог та ступити на дорогу миру ізраїльтянам і палестинцям, віднайти братерство після цих довгих років війни «любій і розтерзаній Сирії». Він висловив сподівання, що перемир’я, досягнуте завдяки посередництву міжнародної спільноти в Ємені, принесе «полегшення багатьом дітям і населенню, виснаженому війною та голодом».

Папа скерував свою думку до Африки, «де мільйони біженців та переселенців потребують гуманітарної допомоги й продовольчої безпеки», побажав зміцнення братерських узів, «які поєднують Корейський півострів», а Венесуелі – «віднайти згоду, щоб усі складові суспільства по-братерськи трудилися задля розвитку країни та підтримки найслабших верств населення».

Солідарність з переслідуваними

Святіший Отець також згадав народи, які «зазнають ідеологічної, культурної та економічної колонізації» та «братів і сестер, які святкують Господнє Різдво у важких, аби не сказати ворожих, ситуаціях, зокрема, там, де християнська спільнота є меншістю, іноді беззахисною та невизнаною».

«Нехай же мале та змерзле Дитя, яке сьогодні споглядаємо в яслах, захистить усіх дітей на землі та кожну слабку, беззахисну й відкинену мов непотріб людину. Щоб усі ми могли отримати мир та утішення з народження Спасителя, а відчуваючи, що нас любить єдиний небесний Отець, і ми наново зустрілися та жили як брати й сестри», – побажав Глава Католицької Церкви, після чого розпочав проказування молитви «Ангел Господній», після якої уділив урочисте Апостольське благословення, яке супроводжувалося наданням повного відпусту.

Джерело:     НОВИНИ ВАТИКАНУ

21.12.2018р. Б. / Папа подарував лікарням в Римі два інкубатори для новонароджених

Відділення інтенсивної терапії новонароджених ватиканської педіатричної лікарні «Дитятка Ісуса» та римської лікарні «Фатебенефрателлі» отримали подарунки від Папи для своїх маленьких пацієнтів – два інкубатори для новонароджених виробництва «General Electric HealthCare», які Святішому Отцеві під час загальної аудієнції 21 листопада 2018 р. подарувала всесвітньовідома фармацевтична компанія «Bayer».

У вівторок, 18 грудня 2018 р., зранку, Папський роздавач милостині кардинал Конрад Краєвський та Головний виконавчий директор компанії «Bayer» в Італії Моніка Поджьо офіційно вручили інкубатор лікарні «Фатебенефрателлі». Під час церемонії відбулося також благословення інкубаторів для новонароджених. Понад 600 дітей щороку проходять лікування у відділенні інтенсивної терапії для новонароджених цієї лікарні. 80% з них народжені передчасно, вони – дуже слабкі, але, одночасно, сильні немовлята, які потребують постійної опіки і любові.

Інкубатор для новонароджених, подарований педіатричній лікарні «Дитятка Ісуса», буде відправлений одній з лікарень у Ефіопії, де ватиканська лікарня спільно з організацією лікарів «Africa Cuamm» втілює проект, спрямований на подолання високої смертності новонароджених. 

Джерело:    НОВИНИ ВАТИКАНУ

19.12.2018р. Б. / Церковно-екологічний календар на 2019 р. присвячений темі відповідальності за безцінний Божий дар – воду

Бюро УГКЦ з питань екології видало Церковно-екологічний календар на 2019 рік, який має за мету популяризувати вчення Церкви про відповідальність за Боже створіння – природу і є присвячений темі води, як безцінного дару Творця для всього людства, який маємо з вдячністю приймати і вживати в дусі відповідальності. 

Видання є повноцінним церковним календарем, в основі якого лежить розробка Патріаршої літургійної комісії. Рівно ж, календар містить екологічні дати міжнародного екологічного календаря.

Церковно-екологічний календар на 2019 рік є перекидним, А5 формату, складається із 32 сторінок, вміщає 12 світлин водних скарбів України. Кожна сторінка календаря у верхній частині містить унікальний водний дар Творця: річку, озеро чи водоспад, а також тематичну цитату Святого Письма про воду.

У нижній частині кожної сторінки міститься церковний календар відповідного місяця. Також тут можна знайти інформацію про основні церковні та громадські екологічні ініціативи в Україні та цілому світі.

В кінці календаря міститься компендіум вчення Церкви про Божий дар – воду. Тут подане вчення Святого Письма щодо покликання людини берегти створений Богом світ та вчення Церкви щодо відповідальності за Боже створіння, як важливого аспекту свідчення віри в сучасному світі. Особливий акцент поставлено на висвітленні спільної відповідальності за Божий дар – воду згідно з вченням Святішого Отця Франциска. Календар містить інформацію про водні дари Творця і їх стан в Україні, а також подає конкретні поради бережливого використання води у повсякденному житті кожної людини.

Бюро УГКЦ з питань екології висловлює подяку за надані фото річок, озер та водоспадів України Мінприроди, Державному агенству водних ресурсів України та п. Оксані Самань.

Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології

Джерело:  Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології

13.12.2018р. Б. / Ірландські акушерки та медсестри підтримали лікарів у протесті проти закону про аборти

Про-лайф асоціація медсестер і акушерок Республіки Ірландія приєдналась до числа стурбованих голосів, які наголошують, що багато ірландських медиків не хочуть брати участь в абортах і що країна не готова пропонувати послуги аборту, починаючи з 1 січня 2019 року.

«Як медсестри і акушерки, ми висловлюємо стурбованість лікарів-гінекологів, спричинену поспіхом запровадити послуги аборту… Наш голос не чують у сфері охорони здоров’я», - йдеться у заяві групи «Nurses & Midwives 4 Life Ireland» від 10 грудня.

«З нами ніхто не консультувався, а нове законодавство напряму впливає на нас. Ми стурбовані тим, який вплив матиме цей закон, а також безпекою жінок, оскільки не отримували жодних вказівок від нашого керівництва та спілки», - пишуть вони.

Група медсестер і акушерок таким чином реагує на новозапроваджений законопроект, який дозволятиме надання послуг аборту у всій країні. 5 грудня законопроект пройшов слухання в Ірландському Домі, а цього тижня розглядатиметься в Сенаті.

Цей законопроект був запроваджений після того, як в травні на референдумі народ проголосував за скасування Восьмої поправки до Конституції, яка на рівні закону захищала ненароджених.

Відповідно до березневого опитування, 70% лікарів загальної практики в Ірландії зазначили, що не хочуть проводити аборти. В листопаді близько 640 лікарів загальної практики підписали петицію, виступаючи проти зобов’язання скеровувати пацієнтів до інших лікарів на аборт. Минулого тижня під час загальної зустрічі лікарів, частина з них вийшли посеред зібрання на знак протесту, зазначаючи, що уряд не слухає їх, інформує CNA.

Джерело:  Воїни Христа Царя

12.12.2018р. Б. / Неомарксизм або подорож у безодню

Для початку хочу публічно підтримати позицію депутатів Івано-Франківської обласної ради, що виступили на захист сімейних цінностей, на захист українських дітей від пропаганди збочень. Аналогічні заяви підтримали більшість депутатів з 11 обласних та понад півсотні міських та районних рад. Впевнений, що з цією позицією можуть солідаризуватися всі представницькі органи місцевого самоврядування нашої країни.

Водночас мене, м’яко кажучи, здивувала позиція урядової уповноваженої  з питань гендерної політики, яка звернулася до Служби безпеки України з вимогою знайти і покарати ініціаторів рішень місцевих рад на захист сімейних цінностей.

Дуже сподіваюся, що неадекватну агресивну позицію урядової уповноваженої не поділяють більшість членів Кабінету Міністрів України.

Щоб знайти прихильників і захисників сімейних цінностей, гендерним активістам не варто турбувати контррозвідку. Адже це мільйони українців, що готові віддати життя за Україну, за свою родину, за своїх дітей і онуків. Навряд чи знайдеться така репресивна машина, що здатна зупинити всіх, хто збирається захищати свої сім’ї і дітей від бруду.

Може, урядова уповноважена не збирається починати з масових репресій, а має бажання, для початку, щоб спецслужби покарали лише ініціаторів цих заяв? Так, щоб знали своє місце, та не сміли більше й рота розтуляти. Але тоді потрібно кинути за грати всіх членів Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, а це не лише лідери провідних християнських конфесій, а й керівники мусульманських та іудейських громад України. З точки зору ЛГБТ, вони вчинили страшний “злочин”, одноголосно проголосувавши звернення до Верховної Ради не допустити ратифікації Стамбульської конвенції з емоційно привабливою назвою щодо захисту жінок, яка за змістом стала маніфестом гендерної ідеології.

Але я маю сумнів, що офіцери СБУ почнуть переслідувати громадян, яких урядова уповноважена та гендерний актив, що з гарним апетитом з’їдає мільйонні гранти, визначили як “злочинців”.

По-перше, у українських контррозвідників зовсім інші пріоритетні завдання, які продиктовані необхідністю захисту безпеки країни, а по-друге, у них також є сім’ї і діти, яких вони захищають, зокрема, і на фронті разом з військовими Збройних Сил, Нацгвардії, і всіма патріотами України.

Що ще привертає увагу в заяві урядової уповноваженої з питань гендерної політики, окрім вимог до силовиків розібратись з інакомислячими,  - це звинувачення незгодних з їх ідеологією у бажанні повернення до СРСР, підтримці “русского міра”, і навіть у підриві національної безпеки.

Якщо говорити про національну безпеку, то одна з реальних загроз для нашої країни - катастрофічне скорочення населення. Захисники традиційних сімейних цінностей, на відміну від організаторів гей-парадів, намагаються протистояти цій загрозі. Міцна повноцінна сім’я, що здатна народити, захистити та виховати дітей, сьогодні один із найважливіших факторів національної безпеки.

Звинувачення в “совковості”, в підтримці “русского міра” івано-франківських! рівненських! чернівецьких! та депутатів багатьох інших місцевих рад - брудна спроба зганьбити і відібрати в українців їх історичне коріння - традиційну сім’ю, християнську віру, патріотизм та відповідальність, приписуючи ці невід’ємні якості нашої нації апологетам “русского міра”.

“Русскій мір” не має нічого спільного з християнською вірою, сімейними цінностями і патріотизмом. Він базується на цинічній брехні, агресії і жорстокості, рабській покірності, і на тотальному пропагандистському зомбуванні мас. Всі інші атрибути служать лише для маскування його хижого оскалу.

Як випливає з заяви урядової уповноваженої, а також з аналогічних виступів гендерних і ЛГБТ-активістів, - брехня, агресивність, несприйняття християнського світогляду, традиційних сімейних цінностей, безапеляційне нав’язування власних ідеологічних штампів і пропаганда аморальності, - все це споріднює їх з “русскім міром”, не завжди за формою, але завжди за змістом.

Фактично під прикриттям правильних слів  про права людини, толерантність, захист жінок від насилля і т.п., суспільству нав’язується ідеологія неомарксизму.

Марксизм став ідеологічним фундаментом режимів багатьох країн, призвів до величезних кривавих жертв та трагедій ХХ століття. Здавалося б, він відкинутий на задвірки історії. Але ні, ця ідеологія починає повертатися в новій якості. І знову знайомий “привид бродить по Європі” та багатьох державах світу. Схематична сутність марксизму, модифікованого в різних ліворадикальних доктринах (ленінізм, троцькізм, сталінізм, маоїзм, ідеї Пол Пота і Чучхе тощо) - це боротьба за права “пригноблених” шляхом придушення “гнобителів”.

Наприкінці ХІХ і у ХХ столітті в ролі пригноблених, в залежності від ситуації і поставлених завдань, виступали: пролетаріат, безземельне зубожіле селянство, і навіть цілі народи.

Здобувши владу, політичні маніпулятори від імені “пригноблених” починали придушувати “гнобителів”, ухвалюючи необхідні їм для обгрунтування агресії закони, змінюючи конституції.

За відпрацьованою технологією проводилася активна пропагандистська робота, ну, і улюблена тема марксистів - пропагандистські паради, а як же ж без них. Необхідно, щоб всі відчували свою причетність і залученість.

У сучасних умовах неомарксизм пропонує суспільству боротьбу за права нових «пригноблених», призначаючи на їх роль емансипованих жінок, гомосексуалістів, лесбійок, трансгендерів тощо.

Ці ідеологічні кліше стають частиною програмних засад багатьох політичних партій і громадських організацій. Але вони не обмежуються реалізацією своїх ідеологічних доктрин в межах власних держав. Інтернаціоналізм, нав’язування своїх ідей іншим країнам - одна з головних ознак всіх модифікацій тогочасного та сучасного марксизму.

Для реалізації політичних задач і нав’язування суспільству ідеологічних “аксіом” і “штампів” традиційно використовується вбивання особливого статусу “пригноблених” в закони і Конституцію. Величезні ресурси вкладаються в пропаганду і вербування апологетів “нових ідей”. Дуже важливо для них почати промивати мізки з дитинства, нав’язуючи дитячим душам безальтернативність їх доктрин та потворне сприйняття себе і світу. Тому і лізуть до шкіл, виправляючи шкільні програми, створюють у вузах кафедри і лабораторії з видуманих предметів “гендерних досліджень”.

Нічого нового. Повна аналогія з нашим комуністичним минулим. Старші ще, мабуть, пам’ятають конвеєр з промивання мізків, що починався з дитячого садочку. Потім обробка в школі, університеті… Згадайте псевдонауковців з науковими ступенями на кафедрах “Наукового комунізму” або “Марксистсько-ленінської філософії”...

Змінивши Конституцію і закони, не забувши прописати кримінальну відповідальність для нових “гнобителів”, що прийшли на зміну буржуазії та землевласникам, можна переходити і до їх придушення.

Кого готують неомарксистські ідеологи на роль ворогів прогресивного людства? Тих, хто не згоден, що традиційні сімейні цінності - це стереотип, що відмирає, хто не згоден, що пропаганда гомосексуалізму - це благо для виховання дітей. Ну і, звичайно, насамперед, це релігійні діячі і просто щирі віряни, які називають збочення гріхом.

У чому повністю повторює неомарксизм своїх бородатих попередників, - це в ненависті до християнства, в нав’язливих спробах дискредитувати, принизити, зруйнувати церкву, або добитись її деградації. Адже Біблію не перепишеш, а в ній сказано, що Господь ну дуже не толерантно ставиться до збочень. Вона говорить, що створивши людину за своїм образом і подобою, Бог створив лише чоловіка і жінку - лише дві статі, а не сотню гендерів.

Я не перебільшую, у багатьох країнах ці тенденції вже стають реальністю. А починалось все це з “невинної” підміни в національному законодавстві Богом даної людям статі - чоловічої і жіночої, на “гендер” з неймовірною кількістю варіацій (андрогендери, бігендери, трансгендери…). Після цього вже достатньо логічно рівність статей підмінюється гендерною рівністю. Ну куди ж без “рівності”, і ось, будь ласка, відхилення, збочення і банальна неадекватність захищається законом і стає суспільною нормою.

Залишається ще внести деякі поправки до законодавства стосовно укладення шлюбів, усиновлення дітей, ну, і, звичайно, посилення кримінального переслідування незгодних… і ось, будь ласка, маєте “толерантне” суспільство, де немає місця носіям таких “стереотипів”, як віра, мораль, любов.

Багато наших чиновників для демонстрації європейськості люблять додати до своїх виступів тези про гендерну рівність або гендерну ідентичність. А можна ще якусь постанову прийняти “про антидискримінаційні заходи”... адже не шкода. Це набагато легше, ніж підняти економіку або реально боротися з корупцією. Тільки наша країна, як жодна інша, відчула на собі соціальні експерименти ідеологів марксизму і його різноманітних модифікацій. Може, вже досить експериментів?

Невже хтось хоче звернутися до своєї дитини: “Синку!” А у відповідь почути: “Я тобі не син, я поліморфний гендер-флюїд…”

Конституція і законодавство України надає рівні права для всіх громадян нашої країни, незалежно від їх статі, національності, віросповідання чи особливостей приватного життя. Але українська Конституція та закони не надають особливого статусу жодній соціальній групі, і жодних переваг для будь-якої ідеології, не дозволяючи використовувати для її просування державні інституції, тим більше, переслідувати тих, хто її не сприймає. І гендерна неомарксистська ідеологія не повинна бути виключенням!

Я не маю права судити тих, хто відносить себе до ЛГБТ-спільноти. Господь - суддя. Ніхто не може втручатися в приватне життя людей, або обмежувати гарантовані їм Конституцією права.  Але і ніхто не має права вимагати для себе особливого ставлення, тим більше закріплюючи його в законодавстві, нав’язувати суспільству свій спосіб життя, руйнувати суспільну мораль та традиційні цінності нашої нації.

Мої колеги переконували мене не друкувати цей матеріал. Нібито писати високопосадовцям на цю тему - моветон. Та й для політичної кар’єри це досить проблематично, адже багато послів провідних країн-партнерів хвацько марширували в Києві на останньому прайді (гей-параді), розмахуючи райдужними прапорцями. У цій темі задіяні величезні політичні, фінансові і інформаційні ресурси. Можуть в одну мить у ЗМІ зробити з тебе ретрограда, гальмо реформ, корупціонера, врешті-решт.

Але ситуація в світі змінюється достатньо динамічно, і багато політиків і громадських діячів починають розуміти життєву важливість відродження духовного, євангельського фундаменту, на якому свого часу була побудована велич провідних демократичних країн.

Не всі в Україні знають, що перемогу президенту Трампу в США забезпечили мільйони протестантів-християн. Адже він обіцяв не лише створити нові робочі місця, а й повернути до шкіл Біблію, зупинити неомарксистський атеїстичний наступ на справжні цінності. Впевнений, якщо Трамп виконає обіцяне, його оберуть і на другий термін.

Те, що ми називаємо моральним імперативом, по суті є Закон Божий. І ті, хто присвоюють собі право змінювати його на догоду своїм інстинктам і порокам, перетворюючи суспільство на сукупність осіб без статі, без моралі, наближають описаний в Біблії Армагеддон. Бо як тільки люди втратять свою сутність, Богом дану ідентичність, перестануть бути мужніми чоловіками і ніжними турботливими дружинами, втратять здатність любити, дарувати життя, ростити дітей, творити добро, людству прийде кінець. І цей сумний фінал буде повний болю і страждань.

Моторошно. Згоден. Запитаєте: “Що робити?”. Для початку відновити в національному законодавстві використання терміну “стать” замість штучно внесеного терміну “гендер”, та домогтися реалізації вимог, що містяться в зверненні Івано-Франківської,  Рівенської, Чернівецької, Запорізької, Полтавської, Сумської, Одеської, Херсонської, Черкаської, Житомирської, Київської, і багатьох інших рад.

Джерела:    turchynov.com

Воїни Христа Царя

03.12.2018р. Б. / Папа: наркотики – це рана нашого суспільства

Святіший Отець прийняв на аудієнції учасників Міжнародної Конференції на тему «Наркотики та залежності – перешкода цілісному людському розвиткові», яка від 29 листопада до 1 грудня 2018 р. відбувалась у Ватикані.

«У ці дні ви роздумували над темами та проблемами, пов’язаними із хвилюючим феноменом наркотиків та старих і нових залежностей, які перешкоджають загальнолюдському розвиткові. Уся спільнота в своєї цілісності покликана дати відповідь на актуальні соціокультурні динаміки та патологічні форми, що походять від секуляризованого культурного клімату, позначеного капіталізмом споживацтва, самодостатністю, втратою цінностей, екзистенціальною порожнечею, тимчасовістю зв’язків та стосунків», – цими словами Папа Франциск розпочав свою промову, попередньо привітавши учасників Міжнародної Конференції на тему наркотиків та залежностей, які у суботу, 1 грудня 2018 р., прибули до апостольського палацу у Ватикан, щоб зустрітись із Святішим Отцем.

Наркотики – рана суспільства

За словами Глави Католицької Церкви наркотики – це рана нашого суспільства, в пастку якої потрапляють багато людей. Вони є жертвами, які втратили свою свободу в обмін на це рабство, на цю залежність, яку можемо назвати хімічною. «Вживання наркотиків завдає величезної шкоди здоров’ю, людському життю та суспільству», – наголосив Вселенський Архиєрей, додавши, що усі ми покликані протидіяти виготовленню, розробці та поширенню наркотиків у світі. Завданням та обов’язком урядів є мужньо боротись із контрабандистами смерті.

Небезпеки, пов’язані з Інтернетом

Дедалі небезпечнішим стає також віртуальний вимір: на деяких веб-сторінках в Інтернеті молодь, а інколи й старші особи, стають жертвами заманювання і потрапляють у рабство, з якого дуже важко визволитись і яке спричиняється до того, що особи втрачають сенс життя, а іноді й саме життя.

Перед обличчям таких тривожних подій, Церква відчуває обов’язок започаткувати у сучасному світі таку форму гуманізму, що поверне у центр соціально-економічно-культурного дискурсу людську особу; мова йде про гуманізм, фундаментом якого є «Євангеліє Милосердя». Відштовхуючись від цієї основи, учні Ісуса знайдуть натхнення, щоб втілити у життя справді дієву душпастирську діяльність з метою полегшити, зцілити та оздоровити багато страждань, пов’язаних з численними формами залежності, присутніми серед людства.

Діяльність Церкви у справі боротьби проти залежності

  Церква, разом із державними та міжнародними суспільними інституціями і з різними освітніми установами, трудиться в усіх частинах світу, аби протистояти поширенню різних залежностей, докладаючи зусиль у запобігання, лікування, реабілітацію та реінтеграцію залежних осіб, повертаючи їм гідність, якої вони були позбавлені.

Щоб перемогти залежності, необхідна співпраця різних реалій, присутніх на певній території, впроваджуючи різні соціальні програми, скеровані на здоров’я людини, підтримку сімей та, особливо, виховання.

А на закінчення Папа наголосив, що він єднається з усіма побажаннями, які були підсумовані під час Конференції, зокрема, щоб була більш скоординованою політика щодо боротьби з наркотиками та іншими формами залежності, утворюючи мережі солідарності та близькості до тих, які позначені такими патологіями. Зазначаючи при цьому, що такі особи потребують допомоги та супроводу усіх нас.

Джерело:     НОВИНИ ВАТИКАНУ