«Не
можна плутати сім’ю, бажану Богом, з будь-якими іншими типами
зв’язків», – наголосив Папа Франциск, приймаючи у п’ятницю 22 січня 2016
р., працівників Трибуналу Римської Роти з нагоди початку судового року.
Варто зазначити, що значуща частина справ, які розглядаються цим
трибуналом, стосується саме подружжя, тож Глава Католицької Церкви
неодноразово посилався на напрацювання двох синодів, які відбулися у
Ватикані на тему сім’ї.
Святіший Отець зауважив, що служіння цього трибуналу є підпорою для
Наступника святого Петра та Церкви у звіщенні Божого задуму щодо
«священності та краси інституту сім’ї». І якщо Папа Пій ХІІ назвав його
«Трибуналом сім’ї», то Папа Франциск вказав на «іншу прерогативу»,
тобто, що він є «Трибуналом істини про священний вузол». «Церква, у
дійсності, – пояснив він, – може неустанно показувати милосердну Божу
любов до сімей, особливо зранених гріхом і життєвими випробуваннями, і
разом з тим, звіщати невідкличну істину про подружжя згідно з Божим
задумом».
Глава Католицької Церкви підкреслив, що дворічний синодальний шлях
дав змогу провести «поглиблене розпізнавання», через яке «Церква, серед
іншого, вказала світові на те, що не може бути жодного змішання між
родиною згідно Божої волі та іншими типами зв’язків».
Папа пригадав, що завданням трибуналу є «підтримувати справу істини».
Адже коли Церква через його служіння «ставить перед собою завдання
проголосити істину щодо подружжя в конкретному випадку», вона також
пам’ятає про всіх тих, які з зрізних причин «живуть в стані об’єктивної
помилки», але не перестають бути адресатами «милосердної Христової
любові».
Оскільки сім’я, заснована «на нерозривному, єднальному та
прокреативному подружжі» належить до «Божої мрії», Церква, як пригадав
Папа Франциск, посилаючись на свого попередника блаженного Павла VI,
завжди звертає на сім’ю та її проблеми «сповнений турботи і любові
погляд». «Родина і Церква, – сказав він, – хоч і на різних рівнях, але
разом супроводжують людину до мети її існування. І чинять вони це не
лише навчаннями, які передають, але також притаманною їм природою
спільноти любові і життя».
«Як мати і вчителька», Церква добре знає, що між християнами деякі
мають сильну віру, інші – слабку. Але якість віри «не є суттєвою умовою
подружньої згоди». «Прогалини формування у вірі й також помилкове
судження щодо єдності, нерозривності та сакраментальної гідності
подружжя позбавляють сили подружню згоду лише тоді, коли окреслюють
волю. Ось чому помилки, які стосуються сакраментальності подружжя, слід
оцінювати дуже уважно», – наголосив Святіший Отець, додаючи, що Церква
не переставатиме пропонувати подружжя з його суттєвими елементами «не як
ідеал для небагатьох», але як «дійсність, яку завдяки Христовій
благодаті можуть прожити всі охрищені», не зважаючи «на моделі,
зосереджені на проминаючому». Але для цього слід об’єднати зусилля,
спрямовані на «належне передподружнє приготування».
Немає коментарів:
Дописати коментар