СВЯТИЙ ШАРБЕЛЬ - ЛІКУЮЧИЙ ЦІЛИТЕЛЬ
З 27 березня по 24 квітня в Одесі у храмі святого Апостола Андрія Первозванного УГКЦ, за адресою, вул. Гімназична 22/24, перебуватиме
частка мощей святого Шарбеля. Впродовж цього часу буде відправлятися
Девятниця до св. Шарбеля про зцілення від душевних та тілесних недуг.
Також у храмі можна буде придбати іконки святого.
Ліванський монах (мароніт) св. Шарбель,
лікує різні хвороби якщо молитися до нього і прикласти його зображення
до хворого місця або довго вдивлятись в його зображення.
Молитва до Бога про зцілення за допомогою св. Шарбеля
Наш Отче Небесний, Ти надихнув св.
Шарбеля, щоб за прикладом Ісуса він жив і помер. А в нагороду Ти дав
йому ласку і силу визволяти людей із нещасть земної недолі.
Господи, благаємо Тебе, зішли і нам милість, щоб ми теж любили Тебе і служили Тобі, як Твій угодник св. Шарбель.
Всемогутній Боже! Ти дозволив Своєму
святому розподілити Твоє милосердя і творити дива, тож споглянь на нас,
грішних, щоб ми також відчули цю особливу опіку.
За заслуги св. Шарбеля і за посередництвом його молитви даруй нам (висловити прохання).
І нехай станеться по слову Твоєму, Отче наш, слава Тобі. Амінь.
Довідка
У звичайному, світському житті св.
Шарбель називався Юзеф Махлуф, а своє монаше ім’я він обрав не
випадково. Воно належало також антіохійському мученику з ІІ ст. і
означає «цар» і «Бог».
Народився Юзеф Махлуф у 1828 р. в с.
Бекаа-Кафра (Ліван) у селянській родині, де шанував християнський дух.
Тому хлопчик зростав у релігійних чеснотах, брав участь у житті Церкви, а
в гірській ущелині зробив власний скит для молитов. У цьому місці він
пильно прислухався до Божого поклику залишити все й піти за Христом.
Невдовзі юнак покинув отчий дім і
вирушив на пошуки монастиря Мейфукської Богоматері. Подальше життя Юзефа
проходило у стінах суворих Мейфукського та Аннайського монастирів. Там
він пізнав богословські науки; дотримувався строгого посту, багато
молився і працював, тобто гартував свій дух і силу волі аскетичним
способом, але ніколи не нарікав на життєві труднощі. У 1853 р. Шарбель
склав довічну обітницю, а 1859 р. був уведений у священичий сан. Згодом
ієромонах вирішує усамітнитись і провадити пустельне життя, яке було
повне спокус, невигод, терпіння, однак принесло безцінні плоди в
духовному зростанні. Вражаючі, проте реальні факти: Шарбель міг кілька
годин молитись на колінах, під час молитов входив у глибокий
медитативний стан, завжди носив старий одяг, стоптане взуття, на його
тілі була волосяниця з ланцюгом, а спав він на камінні й не споживав
м’яса.
Якось під час Богослужіння Шарбель
відчув, що його здоров’я серйозно підупадає. Виявилось, що у нього
складна форма паралічу. Хвороба і стала причиною смерті монаха, а
відійшов він у вічність 1898 р.
Через 50 років вирішили відкрити
гріб, де був похований чернець. Виявилось, що його тіло – нетлінне. Крім
того, весь цей час з нього текла цілюща незвичайна рідина, що заповнила
місце поховання. Відтоді чудодійність св. Шарбеля стала відома на весь
світ.
Джерело: Прес-служба Одеського екзархату УГКЦ
Немає коментарів:
Дописати коментар