Про
сім’ю як місце передавання віри та школу любові говорив Папа Франциск,
прийнявши на приватній аудієнції представників поліції, департаменту
охорони здоров’я з їхніми родинами та постраждалих від тероризму.
«Сім’я – це перша спільнота, де навчаємо та вчимося любити; це
привілейоване середовище, в якому навчаємо та вчимося також і вірити, де
вчимося чинити добро. Здорова сім’я є вирішальною для майбутнього світу
та Церкви, беручи до уваги різного роду виклики та труднощі, що
виникають у щоденному житті. І справді, коли зустрічаємось із гіркою
дійсністю, коли відчуваємо біль, коли в наше життя вривається досвід зла
чи насилля, саме у сім’ї, в її спільності життя та любові, все можна
зрозуміти та подолати», – мовив Святіший Отець, приймаючи у п’ятницю, 25
травня 2018 р., в залі Павла VI у Ватикані персонал римського
департаменту національної поліції та представників центральної дирекції
охорони здоров’я при департаменті громадської безпеки з їхніми родинами
та постраждалих від тероризму.
Життя людей позначене болем та стражданнями
Глава Католицької Церкви зазначив, що кожна людська реальність
позначена стражданням, про що засвідчують численні сторінки Святого
Письма: братовбивче насильство Каїна над Авелем, сварки між дітьми та
дружинами Авраама, Ісаака та Якова, трагедії в житті царя Давида,
страждання Товії, біль Йова… Також і життя Пресвятої Родини з Назарету
не було позбавлене болю та терпінь, зокрема, коли пригадаємо втечу
Йосифа та Марії з маленьким Ісусом до Єгипту. Теж й Ісус, у Свою чергу,
досвідчує та переживає у Своєму серці життєві випробування тих людей,
яких Він зустрічає на Своєму шляху: тещі апостола Петра, яку заторкнула
хвороба, Марти та Марії, які оплакували свого брата Лазаря, вдови з
Наіну, яка втратила єдиного сина, римського сотника, який переживав за
свого важкохворого підлеглого… Ісус завжди здатний співчувати з тими
особам, які Його просять про здоров’я чи приходять до Нього зі сльозами.
Церква вказує сім’ям на кінцеву мету
«За прикладом Ісуса, також і Церква на своєму щоденному шляху знає
про родинні тривоги та напруження, про конфлікти поколінь, насильство в
сім’ї, економічні труднощі, відсутність гарантій зайнятості…», – мовив
Вселенський Архиєрей, додавши, що Святий Дух провадить Церкву до того,
щоб вона була близькою до родин, щоб супроводжувала їх протягом їхньої
життєвої мандрівки, зокрема ті сім’ї, які перебувають у кризових
ситуаціях чи досвідчують якесь терпіння, вказуючи їм на нашу кінцеву
мету, де біль та смерть зникнуть назавжди.
Божа присутність виявляється у ніжності, турботі та любові
Папа наголосив на тому, що Ісус ніколи не залишає нас на нашій
життєвій дорозі: Він прямує разом з нами, супроводжує всіх людей Своїм
милосердям, а в особливий спосіб – сім’ї, які освячує в любові. «Його
присутність виявляється через ніжність, пестощі, обійми матері, батька,
дитини. Сім’я – це місце ніжності. Саме тому у Святих Писаннях Бог
виявляється нам як батько, але також як матір, яка опікується та
схиляється для того, щоб нагодувати молоком і дати їсти, – підкреслив
Святіший Отець. – Церква, як дбайлива матір, навчає нас бути стійкими у
Бозі, у тому Бозі, Який нас любить і підтримує». Лише виходячи з цього
фундаментального внутрішнього досвіду, можемо перенести всі складності
та неприємні життєві моменти, агресивності світу, невірність і
недосконалості, як свої власні, так й інших людей; можемо бути святими у
триванні в добрі, яке, завдяки Божій благодаті, перемагає всяке зло.
Сім’я як школа віри
Далі Єпископ Риму також вказав на інший важливий аспект сім’ї, а саме
на те, що у ній передається віра. Саме в колі сім’ї ми вчимося
молитись, вчимося тієї покірної та простої молитви, яка, воднораз, є
відкритою на надію, яку супроводжує справжня радість задля гармонії між
людьми та краси буття разом. «Епоха, в якій живемо, позначена глибокими
перемінами. Ви це безперервно досвідчуєте у вашій праці, як у
розслідуваннях, так і на вулицях, особливо у такому місті як Рим, –
підсумував Глава Католицької Церкви. – Досвід сімейного життя допомагає
вам навіть у цьому, адже він дає вам людську рівновагу, мудрість,
цінності, на які можна опертися. Хороша сім’я передає також і суспільні
цінності, вчить почувати себе частиною суспільного тіла, поводитись як
лояльні та чесні громадяни. Нація не може встояти, якщо сім’ї не
сповнюють цього завдання. Перше громадське виховання здобувається у
сім’ї».
Немає коментарів:
Дописати коментар